Аксентійчук Х. Б. Неалкогольна жирова хвороба печінки у хворих на цукровий діабет 2 типу: поширеність, фактори ризику, методи неінвазивної діагностики

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0413U005418

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.02 - Внутрішні хвороби

12-09-2013

Спеціалізована вчена рада

Д 35.600.05

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Анотація

1. Об'єкт дослідження - неалкогольна жирова хвороба печінки в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу. Мета - вдосконалити діагностику та покращити профілактику НАЖХП у хворих на ЦД 2 типу на підставі вивчення поширеності коморбідної патології, факторів ризику та клініко-патогенетичних і функціональних особливостей захворювання. Встановлено, що поширеність НАЖХП становила 69,47%, серед пацієнтів, що хворіли на ЦД 2 типу та 65,6% серед померлих, що за життя хворіли на дану патологію. Згідно аналізу клінічних даних, частота НАЖХП та її клінічних форм серед пацієнтів з ЦД 2 типу була більш як удвічі вища в основній групі, ніж в контрольній, що, відповідно, складало 69,47% та 30,19% (р<0,05). Стеатоз у пацієнтів основної групи зустрічався у 34,35%, контрольної – лише у 13,2% (р<0,05). Стеатогепатит був діагностований у 29,01% пацієнтів з ЦД 2 типу, та у 15,09% групи контролю, фіброз у 6,11% основної та у 1,9% контрольної груп. Згідно протоколів автопсій померлих з ЦД 2 типу, НАЖХП була виявлена у 181 (65,6%). Натомість, в групі контролю лише у 23 (23,0%). Частка стеатозу склала 24,6%, стеатогепатиту - 37,3% фіброзу печінки - 3,6 %, не виявлено НАЖХП у 13,4% хворих. Серед групи контролю стеатоз складав 14%, стеатогепатит 16%, фіброз 2%. Патології печінки не було виявлено у 74%. Вперше доведено, що факторами ризику розвитку НАЖХП у хворих на ЦД 2 типу є гіпертригліцеридемія (більше 1,82 ммоль/л) та тривалість ЦД 2 типу. Фактором ризику для стеатозу визначена жіноча стать та гіпертригліцеридемія, для стеатогепатиту - рівень АЛТ >0,68 ммоль/л та гіпетригліцеридемія. Доведено, що стеатоз в середньому розвивається через 9,38±1,26 років від початку захворювання на ЦД 2 типу, стеатогепатит - на протязі 6,58±1,2 років, а фіброз печінки - через 13,83±4,17 років. Складено діагностичний алгоритм НАЖХП у пацієнтів з ЦД 2 типу, який включає в себе біохімічні показники, формулу Forns, УЗД печінки та 13С-МДТ. Результати впроваджено в практику лікувальних установ, науковий та навчально-методичний процес. Галузь – медицини.

Файли

Схожі дисертації

0524U000156

Галабіцька Ірина Михайлівна

Оптимізація діагностики остеоартрозу з функціональною недостатністю підшлункової залози в умовах коморбідності: клініко-метаболічні особливості та предиктори розвитку

0424U000059

Федорович Христина Миколаївна

Клініко-лабораторні особливості кардіоваскулярного статусу пацієнтів із ревматоїдним артритом та оптимізація принципів його корекції.

0523U100054

Стрільчук Лариса Миколаївна

Автономна вісцеро-вісцеральна кардіонейропатія у пацієнтів з біліарними ураженнями: поширеність, механізми, патогенез, клінічний поліморфізм, підходи до лікування

0523U100045

Діденко Володимир Ізотович

Хронічні дифузні захворювання печінки: етіологічні, структурні та клініко-біохімічні аспекти формування фіброзних змін (клініко-експериментальне дослідження)

0422U100009

Баженова Наталія Михайлівна

Стан тромбоцитарно-плазмового гемостазу у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ожирінням та неалкогольною жировою хворобою печінки