Олешко К. М. Особливості перебігу раку ендометрія при мікросателітній нестабільності

Обстежено 342 хворих на РЕ, з яких у 115 було виявлено феномен мікросателітної нестабільності (МСН) у пухлинній тканині, у 37 пацієнтів - у сироватці крові та у 21 - в тканині товстої кишки (слизовій оболонці). Встановлено, що експресія імуногістохімічних пухлинних маркерів корелює з МСН фенотипом раку ендометрія (РЕ), стадією захворювання та ступенем диференціювання новоутворення. Основними імуногістохімічними факторами, які доповнюють біологічні властивості пухлини, є експресія Кі 67, рецепторів естрогенів (ER) і рецепторів прогестерону (PR). Показники 3-річної безрецидивної виживаності (БВ) хворих старше 40 років мають вірогідну залежність від МСН фенотипу пухлини: 86,8 % при фенотипі МСН+ і 100 % при МСН-, р<0,01. При I стадії РЕ 3-річна БВ достовірно вище у пацієнтів, які не мають мікросателітних порушень (97,5 % в порівнянні з 84,8 %, р<0,01). Аналогічна залежність, однак, зі значно меншим ступенем вірогідності була простежена нами і у хворих на РЕ з II і III стадією захворювання. Отримані дані дають можливість індивідуалізувати лікування хворих на РЕ з урахуванням МСН фенотипу пухлини в поєднанні з Кі 67, ER і PR (хіміо-, гормонотерапія), що дозволить підвищити ефективність лікування, зменшити кількість рецидивів РЕ, а також може бути використано для ранньої діагностики раку товстої кишки.