Лук'янов М. Ю. пі-Комплекси Cu(I) з N-алільними похідними амінонітрилів: синтез і стереохімія

Методом змінно-струмного електрохімічного синтезу одержано 20 раніше невідомих комплексів купруму(I) з N-алільними похідними амінонітрилів і деякими амінонітрилами, 16 з яких є пі-комплексами CuCl, CuBr, CuNO3, CuSO3NH2, CuClO4, CuBF4, Cu2SiF6 з 3-(аліламіно)пропаннітрилом, 3-(диаліламіно)пропаннітрилом, 3-[(2-гідроксиетил)(аліл)аміно]пропаннітрилом, 3 комплекси CuCl з 3,3'-піперазин-1,4-диілдипропаннітрилом, 3-[(2-гідроксиетил)аміно]пропаннітрилом, 3,3'-імінодипропаннітрилом, 1 сполука CuCl з 3,3'-(етан-1,2-диілдиіміно)-дипропаннітрилом (endpn) з електростатично зв’язаними іонами [(H+)2endpn]0,5CuCl2 та проведено повний рентгеноструктурний аналіз методом монокристалу. У всіх пі-комплексах зв’язок С=С успішно конкурує за місце в координаційному оточенні атома Cu(І) з атомом N нітрильної групи, який у купрогалогенідних комплексах (за винятком двох сполук [(H+apn)Cu2Cl3] і [(H+apn)Cu2Br3],) не бере участі у координації атома металу, на відміну від пі-комплексів з іонними солями купруму(І), де органічна сполука поводить себе як містковий (моноаліламінопропаннітрил) чи хелатно-містковий (диаліламінопропаннітрил) ліганд. Суттєву роль у формуванні кристалічної структури пі-комплексів Cu(І) з N-алільними похідними амінонітрилів відіграють зв’язки Е(Н)…Х (E = N, O, C; X = Cl, Br, OClO3, ONO2, FBF3, OSO2NH2, F6Si).