На основі комплексу сучасних методів дослідження: ТШХ, КХ, HPLC, якісних реакцій на присутність хімічних груп, спектрального аналізу в VIS- діапазоні, мас спектроскопія та H'-NMR проведена детальна ідентифікація якісного складу каротиноїдів тканин масових видів чорноморських молюсків: мідій, устриць, анадир і рапан, з урахуванням особливостей їх екології. У тілі мідій ідентифіковано 20 каротиноїдів (більше 99% складу), у устриць - 6 каротиноїдів (більше 80% складу), у анадар - 6 каротиноїдів (більше 95% складу) і у рапан - 9 каротиноїдів (більше 85% складу). Відзначено, що основним органом, що містить каротиноїди у малорухомих і прикріплених форм двостулкових молюсків-фільтраторів, є гепатопанкреас, а у рухливих - нога. Для кожного виду молюска визначена основна група каротиноїдних пігментів. Відзначено, що алоксантину, діатоксантін і пектенол А є загальними для тканин двустворок. Виявлено видоспецифічі групи пігментів: у устриць - крассостреаксантін А і В, у мідій - мітілоксантін і гетероксантін, у анадар - транс- і 9-цис-пектенолон. Запропоновано схеми трансформації каротиноїдів у трофічному ланцюзі "фітопланктон -> молюски-фільтратори". Вперше в тканинах мідій в мінорних кількостях ідентифіковані 3 нових 19'-гексаноілоксі-каротиноида: 19'-гексаноилоксигалоцинтиаксантин, 19'-гексаноилоксикрассостреаксантин А, 19'-гексаноилоксиалленикмитилоксантин. Пропонується нова схема трансформації сполук цього ряду. Уточнена трансформація каротиноїдів у трофічному системі: "молюск-фильтратор ? молюск-хижак", на прикладі основних каротиноїдів двустворок і рапани. Одна схема заснована на накопиченні в тканинах хижака алоксантину, як основного діацетіленового каротиноида з урахуванням усіх його ізомерних та ефірних діатоксантіформ, інша - на трансформації діатоксантіна до 7,8-дідегідроастаксантіна.
