Козінцев О. Ф. Мідія Mytilus galloprovincialis Lam. - біоіндикатор забруднення важкими металами прибережних вод Криму (Чорне море)

З метою проведення біоіндикації важких металів у морському середовищі запропоновано новий методологічний підхід, що полягає у використанні індивідуального віку мідії Mytilus galloprovincialis, який характеризує час знаходження молюска в морі, та обґрунтовано можливість його застосування в системі біомоніторингу забруднення токсикантами прибережних акваторій. Вперше було досліджено вміст кадмію, свинцю, міді, цинку, нікелю, заліза в м'яких тканинах й черепашках мідії з різних акваторій кримського прибережжя Чорного моря залежно від індивідуального віку молюсків, який описується за допомогою степеневої або параболічної функцій. Залежності мас цілої мідії, черепашки та м'яких тканин від індивідуального віку молюсків описуються за допомогою степеневої функції з високими коефіцієнтами детермінації (R2 = 0,96). Вміст Cd, Pb, Сu, Zn в м'яких тканинах мідії промислових розмірів, культивованої в Козачій бухті, на час збору врожаю в 6 - 30 разів менший ГДК, що встановлено для харчових продуктів. За сумарними показниками впливу техногенного забруднення на прибережжі регіони Чорного моря найбільш неблагополучними є акваторії міст Сухумі, Феодосія, Севастополь, Ялта, північно-західна частина моря і протока Босфор. До найменше забруднених акваторій відносяться миси Херсонес і Тарханкут, Великий Утриш, Карадазький заповідник, Козача бухта, окремі райони турецького прибережжя Чорного моря та місця з відсутністю впливу на біоту стоків великих рік.