Сушко А. О. Керамічні вироби спеціального призначення за археологічними матеріалами Києва Х-ХІІІ ст.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0414U000553

Здобувач

Спеціальність

  • 07.00.07 - Історія науки й техніки

12-03-2014

Спеціалізована вчена рада

Д 26.234.01

Інститут археології НАН України

Анотація

Дисертацію присвячено комплексному аналізу та характеристиці колекції керамічних виробів спеціального призначення, виявлених у Києві. Здійснено критичний аналіз наукової літератури та подано історію археологічних досліджень спеціальних керамічних виробів цієї доби. Створено каталог керамічних виробів спеціального призначення, на базі якого розроблено типологію цих виробів. Так, серед освітлювальних виробів виділено чотири основних типи: Тип І - світильники-мисочки (з отворами по тулубу та без них), Тип ІІ - одноярусні люстрони (на маленькій ніжці та високому піддоні), Тип ІІІ - двоярусні люстрони (з вушком для підвішування та отворами на ніжці) та Тип IV - це світильник закритого типу. Писанки поділяються на два типи: Тип І - з поливою-фоном буро-чорного кольору з полиском гематиту та Тип ІІ - з поливою-фоном буро-коричневого, зеленого, зрідка жовтого кольорів. Серед дитячих керамічних забавок виділяється три типи: Тип І - образотворчі іграшки (зооморфні (коники, свині, собачки) та антропоморфні (вершники на коні)), Тип ІІ - шумоутворюючі іграшки (брязкальця (керамічні кульки) та свистунці (коники)) та Тип ІІІ - господарсько-побутові вироби (дитяча посудка "монетки"). Доповнено і уточнено технологічний процес їх виготовлення та організацію гончарного виробництва. Керамічні вироби спеціального призначення були продуктом виробництва міських гончарів. Місто на той момент складалося з виробників та споживачів, які існували в рамках двох форм організації ремесла: перша форма пов'язана з задоволенням потреб княжої адміністрації та частково ринку (Верхній Київ), а друга, основна, - це вільне гончарство, яке працювало на ринок (Поділ). Київські гончарі використовували приблизно одну технологічну схему, яка складалася з послідовних операцій: підбору та видобутку сировини, підготовки формовочної маси, формоутворення, декорування та випалу речей. Розроблена типологія дала можливість зосередити увагу на функціональному призначенні цих виробів. Так, освітлювальні прилади Типу І, ІІ, ІІІ - були призначені для повсякденного використання в середині приміщень. Тип IV - завдяки своїй формі міг використовуватися, як попередні типи, нічник, а можливо і як ліхтар для виходу на двір. Писанки були поліфункціональними виробами, адже, з одного боку могли використовуватися як іграшки-брязкальця, з іншого - могли пов'язуватися з культовими призначенням. Іграшки, як правило, носили ігровий характер, проте не потрібно до кінця виключати можливості сакрального навантаження, тобто іграшка, як оберіг для дитини. Із залученням електронних приладів та комп'ютерних технологій здійснено реконструкцію освітлення приміщень Києва. В середньому для освітлення приміщення площею 15 - 20 кв. м потрібно приблизно 4 - 5 освітлювальних прилади. Крім того, визначено час безпосереднього горіння, що складає 3 год. при використанні 30 г олії, а отже за рік - 9, 5 л. Визначено просторово-хронологічну схему поширення керамічних виробів спеціального призначення, місця скупчень, а також виділення зони імовірного виробництва цих виробів.

Файли

Схожі дисертації

0523U100239

Балишев Марат Артурович

Становлення і розвиток астрономічних досліджень у Харкові наприкінці ХІХ – у першій половині ХХ ст. в загальнонауковому та соціальному вимірі

0423U100173

Лінєвич Геннадій Казимирович

Статистичні дослідження земств для наукового забезпечення розвитку сільського господарства на українських землях (друга половина ХІХ ст. – 1918 р.)

0421U103475

Лавріненко Ольга Валеріївна

Становлення та розвиток теоретичної електротехніки як науки та навчальної дисципліни на теренах України у 30-ті рр. ХХ ст.- початок ХХІ ст.

0421U102263

Лукашевич Юлія Леонідівна

Наукове забезпечення ведення вітчизняного сільського господарства в системі суспільної агрономії (кінець ХІХ – початок ХХ століття)

0421U102264

Шульга Наталія Володимирівна

Член-кореспондент АН УРСР М. О. Тюленєв – учений, педагог, організатор агромеліоративної дослідної справи 20-х – 60-х рр. ХХ ст.