Старосила Д. Б. Властивості нових сполук з рослинних флавноїдів та механізми їх антивірусної дії

Дисертація присвячена вивченню властивостей та механізмів антивірусної дії домінуючого компоненту 7.3'- диметоксикверцетин (ДМК) з рослинного препарату Протефлазід та отриманого синтетичним шляхом мінорного компоненту - 5,7,3,4,-тритетраметоксикверцетин (ТМК), на моделях експериментальних вірусних інфекцій: грипу, герпесу 1 та 2 типів, гепатиту С in vitro i in vivo. Показано, що ці сполуки є активними інгібіторами репродукції вірусів грипу, герпесу 1 та 2 типів, гепатиту С; ефективно інгібували розвиток генералізованої герпетичної інфекції при профілактичній та лікувальній схемах введення препаратів. Механізм антигрипозної дії 7.3'- диметоксикверцетину відбувається за рахунок інгібіції нейрамінідазної активності вірусу. Досліджувані сполуки є активними індукторами інтерферону, зі зменшеною експресією гену 2'5'-синтетази. Розроблено та запатентовано спосіб класифікації індукторів ІФНу за кількісними показниками співвідношення експресії генів ІФНу.