Орленко О. М. Радянська податкова політика та її реалізація в 1920-х рр. (на прикладі Ленінграда)

Об’єкт дослідження – діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері встановлення та збирання податків і зборів в роки непу. Мета дисертації: на прикладі Петрограда-Ленінграда визначити історичний досвід розробки та реалізації радянської податкової політики, розкрити її місце і роль в економічному житті країни в роки непу. Методи: аналіз, синтез, систематизація, узагальнення; проблемно-хронологічний, історико-порівняльний, структурно-системний; статистичний. Наукова новизна: охарактеризований процес відродження системи грошового оподаткування із проголошенням нової економічної політики, його етапи та особливості; показана динаміка зміни надходжень від державних і місцевих податків і зборів, співвідношення прямих та непрямих податків у Ленінграді; в роботі проаналізовані шляхи уникнення оподаткування платниками, визначені особливості цього процесу в місті; розглянуті мотиви, що спонукали суб’єктів оподаткування діяти поза межами законодавчого поля; доведено, що для Ленінграда був характерний власний підхід до вирішення проблем зі сплатою податків у повному обсязі, зокрема створення камери народного суду з податкових справ; вона довела свою ефективність вже в перші місяці свого функціонування; розглянуто процес розбудови податкового апарату в місті в роки нової економічної політики та зроблено висновок, що недостатнє фінансування податкового органу в перші роки непу негативно позначалося на формування його кількісного складу та ефективності діяльності; підкреслено, що Ленінград вирізнявся з-поміж інших регіонів завищеними ставками оподаткування та низкою місцевих податків, які вводилися виключно в межах міста; проаналізовані причини даного явища; зазначено, що в 1920-ті рр. податки не виконували свої функції у повному обсязі – вони не стимулювали економічний розвиток, а пригнічували його, адже були часто непосильним тягарем для суб’єктів оподаткування; останнє було особливо характерним для другої половини 20-х рр. ХХ ст. Практичне значення: матеріали дисертації можуть бути використані при написанні монографій та посібників із історії радянської держави, при створенні курсів та спецкурсів у вищих навчальних закладах, при написанні студентських курсових і дипломних робіт. Сфера використання: вищі навчальні заклади освіти.