Мір М. С. Воля і самоомана в контексті діяльності.

Дисертація присвячена актуальній антропологічній проблемі визначення сутності волі та її ролі в житті людини як діяльної розумної істоти. Автор піднімає питання про місце таких явищ як самоомана та слабкість волі в моральній свідомості людини. Мір Мохаммаді С.М.Х. шукає відповідей на поставлені питання, звертаючись як до класичних філософських робіт, головним чином до праць І. Канта, так і до великої кількості сучасних етико-філософських досліджень різних авторів. Новизна роботи полягає у внесенні у сучасний дискурс кантіанського розмежування понять емпіричної та чистої волі. Якщо першій йдеться про наші різноманітні світські інтенції, то остання - є прагненням людини до універсальних об'єктивних цінностей, які відкриваються чистим розумом. Автор також розмежуовує поняття дієвця (агента) і особистості (цільної розумної істоти, що шукає істини). Дієвець при цьому є лише одним із аспектів особистості, а, оскільки в природу останньої закладено прагнення визначення належного і найкращого, ні самоомана, ані слабкість волі не можуть бути виправданням аморальних вчинків. Усвідомлення цілісності як принципу людської дії призводить до прийняття тотальної відповідальності людини за її вчинки. Особливістю даного дослідження є апеляція до релігійних одкровень як джерел знання про об'єктивні цінності.