Зінченко Л. В. Взаємодія сім’ї, школи та громадськості у вітчизняній теорії та практиці (1946–1991 рр.).

Об’єкт: теорія та практика взаємодії сім’ї, школи та громадськості у навчально-виховному середовищі України в період 1946–1991 рр.; мета: полягає у виявленні характерних особливостей змісту, форм і методів взаємодії сім’ї, школи та громадськості у вітчизняній педагогіці 1946–1991 років; методи: історико-педагогічний, порівняльно-історичний, хронологічний, проблемно-цільовий, прогностичний; новизна: вперше: у вітчизняній педагогіці здійснено комплексне дослідження проблеми взаємодії сім’ї, школи та громадськості у 1946–1991 рр. із позиції цивілізаційного підходу; науково обґрунтовано етапи розвитку взаємодії сім’ї, школи та громадськості в Україні в зазначений історичний період, визначено позитивні та негативні особливості, закономірності розвитку досліджуваної структури; вдосконалено поняття „взаємодія”, „громадськість”; зміст, форми, методи та специфіку організації взаємодії сім’ї, школи та громадськості; результати: визначено прогностичні тенденції розвитку проблеми взаємодії сім’ї, школи та громадськості на сучасному етапі, серед яких: розроблення й запровадження механізмів державної підтримки цієї взаємодії; створення єдиного науково-методичного центру, який би організовував роботу з сім’єю, школою та громадськістю; посилення співпраці державних інституцій і громадських організацій у справі підтримки взаємодії сім’ї, школи та громадськості; галузь – загальна педагогіка та історія педагогіки.