Об'єкт дослідження: еколого-економічні процеси інвестиційної діяльності у сфері сільськогосподарського землекористування. Мета дослідження: розроблення теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо формування системи еколого-економічних показників оцінки якості інвестицій та обгрунтування інвестиційних рішень у сфері сільськогосподарського землекористування. Методи дослідження та апаратура: абстрактно-логічний; системно-структурний; кореляційно-регресійний; порівняльний; групування. Теоретичні та практичні результати: результатами є науково-методичні розробки щодо обгрунтування фінансово-економічного змісту якості інвестицій, а також практичні пропозиції при обгрунтуванні інвестицйіних рішень у сфері сільськогосподарського землекористування на основі еколого-економічної оцінки якості інвестицій. Новизна: вперше обгрунтовано фінансово-економічний зміст поняття якості інвестицій у сфері сільськогосподарського землекористування, що базується на класифікаційному аналізі концептуальних підходів до розуміння терміна "інвестиції"; вперше сформовано науково-методичний підхід до моделювання мотиваційної складової оцінки якості екологічно орієнтованих інвестицій при формуванні набору сільськогосподарських культур, який полягає в обчисленні коефіцієнтів індивідуальних переваг інвесторів; удосконалено методичний підхід до обгрунтування стратегій залучення інвестицій до сфери сільськогосподарського землекористування (банківська, державна, самоінвестування, іноземна), який, на додаток до існуючих, доповнений такими характеристиками агроприродогосподарювання як еколого-економічної системи (ЕЕС): хитким характером стану системи, здатністю до саморегуляції, відкритістю; удосконалено методичний підхід до визначення екологічно обумовленого ризику інвестора у сфері сільськогосподарського землекористування, який, на відміну від існуючих, обчислюється з урахуванням впливу факторів екологічної нестабільності грунтово-земельних ресурсів (кислотність грунтів, забруднення важкими металами тощо); дістали подальшого розвитку система еколого-економічних показниікв оцінки якості інвестицій, яка, на відміну від існуючих, включає такі: структуру інвестицій, сформовану з урахуванням впливу екологічного фактора, інвестиційний ризик портфеля, обумовлений дією екологічного фактора, та дохідність портфеля інвестицій, відкориговану на рівень екологічного ризику; дістав подальшого розвитку методичний підхід до вибору критерію ідентифікації якості інвестицій у сфері сільськогосподарського землекористування, який, поряд із урахуванням екологічного фактора, полягає у розрахунку коефіцієнтів чутливості доходу інвестора до еколого-економічного ризику. Ступінь впровадження: розробки та практичні рекомендації впроваджено. Сфера (галузь) використання: економіка природокористування та охорони навколишнього середовища.
