Кириченко О. В. Вальсартан та вітаміни В-групи в фармакотерапії гіпертонічної хвороби

Дисертація присвячена проблемі оптимізації діагностики та лікування гіпертонічної хвороби, а також можливостям фармакологічної корекції когнітивного зниження у таких хворих. Гіпертонічна хвороба є предиктором когнітивного зниження, яке діагностується з ІІ стадії захворювання. На когнітивне зниження впливає стадія та тривалість основного захворювання, ступінь підвищення АТ. Гіпертонічна хвороба супроводжується елевацією плазмових концентрацій гомоцистеїну, починаючи з ІІ стадії (14,68±0,57 мкмоль/л) порівняно з групою контролю, без вірогідної різниці між хворими з ІІ і III стадіями захворювання. Підвищення концентрацій гомоцистеїну асоціюється з когнітивною дисфункцією в домені короткочасної пам'яті і менше впливає на швидкість реакції пацієнтів. Фармакотерапія вальсартаном (80–160 мг/добу впродовж 3 місяців) при гіпертонічній хворобі сприяє вірогідному зниженню добових рівнів АТ та оптимізації циркадного ритму, а за клінічною ефективністю є співставимою до амлодипіну. Включення в комплекс гіпотензивної фармакотерапії комбінації нейрорубіну-форте лактаб і фолієвої кислоти (1 мг/добу) дозволяє знизити рівень плазмового гомоцистеїну на 22,7 %. Гіпотензивна терапія амлодипином не погіршує когнітивні функції хворих. Терапія вальсартаном сприяє покращенню швидкості реакції пацієнтів. Нормалізація рівня гомоцистеїну покращує короткотривалу пам'ять пацієнтів.