Семенихіна О. М. Роль сірководню у регуляції тонусу гладеньких м’язів судин і кардіопротекторні механізми його дії

Робота присвячена вивченню ролі сірководню у регуляції тонусу гладеньких м’язів судин на прикладі аорти і ворітної вени, а також, з’ясуванню його участі у реакціях серця на ішемію – реперфузію, дослідженні механізмів, пов’язаних зі зміною показників функціонального стану серця за цих патологічних умов, проникності мітохондріальних мембран внаслідок утворення Са2+-індукованої циклоспоринчутливої МП, зміні рівня енергетичного метаболізму кардіоміоцитів. Нами отримані дані про те, що донор сірководню NaHS залежно від концентрації змінює тонус ГМ ізольованих препаратів аорти і ворітної вени. Показано, що реакція розслаблення ГМ на введення NaHS лише частково опосередкована через ендотелійзалежні механізми. Вперше показана участь адвентиції в реакціях на сірководень. До важливих клітинних механізмів дії сірководню відноситься стимулювання КАТФ-каналів. Крім того, нами виявлений факт зміни скоротливої активності ГМ аорти і ворітної вени на дію попередника синтезу сірководню L-цистеїну, що свідчить про участь ендогенного сірководню у регуляції судинного тонусу. Введення донора сірководню NaHS супроводжувалося збільшенням функціональних резервів серця у відповідь на навантаження об’ємом. Дослідили захисний вплив донора сірководню на розвиток реперфузійних порушень функціонального стану серця. Було показано суттєве зменшення реперфузійних порушень функціонального стану серця, що вказує на ініціювання потужних захисних механізмів, які протидіють окисному стресу під час реперфузії. Дослідження ступеня реперфузійних пошкоджень, що проявляються у зміні проникності мітохондріальних мембран, показало, що введення донора сірководню сприяло збереженню цілісності мембран органел. Вперше було зафіксовано зменшення чутливості МП до індуктора її відкривання Са2+ за умов одноразового внутрішньоочеревинного введення щурам NaHS і L-цистеїну. Показаний кардіопротекторний вплив NaHS на функціональний стан дихального ланцюга. Отримані експериментальні результати дозволяють стверджувати, що H2S є важливою регуляторною молекулою у серцево-судинній системі як при фізіологічних, так і патологічних станах.