У роботі комплексно досліджено сучасні глобалізаційні процеси в аспекті їх впливу на трансформації, які відбуваються в сфері культури. Встановлено, що феномени глобалізації і культури теоретиками різних дисциплін вивчалися в тісному взаємозв'язку, що дало змогу сформулювати висновок про необхідність дослідження глобалізації як єдиного багатовимірного процесу на засадах наукової гетерогенності, плюралізму та міждисциплінарного комбінування різних теоретико-методологічних підходів з урахуванням загальнонаукових принципів методології наукового знання, що найкраще реалізується у межах культурологічного дискурсу. Досліджено основні аспекти соціокультурних змін, пов'язані з проблемами самовизначення людини, що опосередковано духовними, ментально-ціннісними, етнонаціональними трансформаціями, необхідністю формування основ толерантності, поважливого ставлення до інших культур за умови збереження власної етнонаціональної ідентичності та культурної окремішності. Доведено, що сучасний етап глобалізації можна визначити як інформаційно-культурна глобалізація, тобто загальнопланетарний процес формування картини світу, потреб, диспозицій, ціннісних експектацій, стилю та способу життя, мотивів поведінки і діяльності людей, опосередкований розмиванням національно-культурних кордонів в умовах формування інформаційного суспільства та суспільства знань, світових медіа та інших глобальних комунікативних інфраструктур. Визначено та охарактеризовано основні позитивні і негативні наслідки цього явища. Важливу увагу приділено культурологічним дослідженням наслідків глобалізації в межах національної культури з аналізом поглядів вітчизняних науковців на глобалізаційно-трансформаційні процеси, які впливають, зокрема, на ментально-ціннісне підґрунтя українського суспільства як культурної спільноти. Охарактеризовано основні чинники захисту національної окремішності: розвиток основних ідентитетів - мови і традицій; збереження культурної спадщини, традиційної культури; формування ідеаціональної єдності; розвинена система полікультурної освіти.
