Гаєвая О. В. Державне регулювання оплати праці.

Наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення теоретико-правових проблем, що стосуються вітчизняного законодавства у сфері державного регламентування оплати праці. Здійснено поглиблений аналіз поглядів науковців на ці проблеми, досліджено норми чинного вітчизняного трудового законодавства, зарубіжних і міжнародних правових актів. Обґрунтовано, що державне регулювання оплати праці - це сукупність способів визначення її правил, процедур, нормативів, норм і гарантій на підставі ухвалення відповідних нормативних актів, контролю за їх дотриманням органами влади, а також установлення державою норм оплати праці, обов'язкових для сторін трудового договору. Держава гарантує оплату праці трудівникам підприємств усіх форм власності шляхом установлення: (а) розміру мінімальної заробітної плати, (б) державних норм, (в) умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній або комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з Держбюджету, (г) оподаткування доходів усіх трудящих. Установлено, що державна регламентація оплати праці в комплексі здійснюваних економічних реформ повинна: (а) забезпечити справедливість оплати праці на засадах адекватної оцінки її затрат і результатів; (б) створити можливості для зростання добробуту працівників та їх сімей до рівня передових країн світу з урахуванням безперервного зростання економіки; (в) сформувати умови для розширеного відтворення робочої сили. Сформульовано низку пропозицій з удосконалення законодавства про державне регулювання оплати праці.