Сурова Н. М. Система прогнозування розвитку переддіабетичного стану людини

Об'єктом дослідження є процес ранньої діагностики і прогнозування виникнення та розвитку переддіабетичного стану людини. Метою роботи є підвищення ефективності і достовірності прогнозування виникнення і розвитку переддіабетичного стану людини на основі методу і системи прогнозування розвитку переддіабетичного стану людини. Методи дослідження: методи математичного моделювання; теоретичні та експериментальні методи системного аналізу; методи теорії біотехнічних систем; функціональна діагностика; клініко-експериментальні дослідження. Вперше побудовано комплексну математичну модель для діагностики і прогнозування стану людини з ознаками цукрового діабету, яка формує загальний прогноз на основі корегованих, некорегованих, частково корегованих факторів ризику цукрового діабету та інтервалів дефазифікації, використовуючи для моніторингу виникнення, розвитку і прогнозування ЦД (цукрового діабету) математичну модель на нечітких множинах, а для випадків отримання неоднозначного прогнозу, застосовує з метою його уточнення імовірнісні моделі на основі формули Байєса, підвищує достовірність прогнозу розвитку ЦД; вперше запропоновано метод прогнозування переддіабетичного стану людини, який побудовано на виявлених закономірностях форми ФПГ від рівня цукру в крові і залежності переддіабетичного стану від концентрації глюкози у повітрі, що видихається людиною, представленого як послідовність логічно обумовлених етапів дослідження, оцінювання поточного стану пацієнта і прийняття рішення; удосконалено підхід до створення діагностичних тестів, який побудований на моделі експертної системи з базою знань, що включає в себе правила і фактори різного ступеня корегованості індивідуально для кожного пацієнта, що дозволяє обчислити ймовірність виникнення переддіабетичного стану людини протягом 5-ти найближчих років. Практичні результати полягають у наступному: розроблено проект медико-технічних вимог і систему прогнозування переддіабетичного стану людини, основними складовими якої є підсистеми дослідження, оцінювання стану і прийняття рішення; розроблено діагностичний сенсор визначення вмісту глюкози в крові у повітрі, що видихається пацієнтом; запропоновано базу даних у вигляді двовимірних таблиць із системою управління реляційного типу. Ступінь впровадження - результати дисертаційної роботи впроваджено у Вінницькому обласному клінічному високоспеціалізованому ендокринологічному центрі (м. Вінниця), в навчальний процес кафедри проектування медико-біологічної апаратури Вінницького національного технічного університету (м. Вінниця). Сфера (галузь) використання - медицина.