Кошелев О. В. Солоностна толерантність деяких галофільних безхребетних тимчасових водойм

В дисертації досліджені особливості солоностної толерантності галофільних безхребетних солонуватих та солоних тимчасових водойм: Brachionus plicatilis O. F. Muller, 1786 (Rotifera: Monogononta), Moina mongolica Daday, 1901 (Cladocera: Moinidae), Arctodiaptomus salinus Daday, 1885 (Copepoda: Calanoida), Cletocamptus retrogressus Schmankewitch, 1875 (Copepoda: Harpacticoida); Eucypris inflata Sars, 1903 (Ostracoda: Cyprididae). Проведена порівняльна оцінка реагування галофільних безхребетних на гостру та хронічну дію солоності на підставі візуальних реакції: сольового анабіозу, абортації яєць, осмотичної дегідратації латентних яєць та плодючості, половому складу потомства, діапазонам репродуктивної активності, темпам популяційного зросту, зміні способів розмноження. Запропоновано комплекс критеріїв по визначенню оптимальних та песимальних границь солоності на різних стадіях онтогенезу. Досліджені особливості осмотичної дегідратації латентних яєць галофільних безхребетних та розглянуто її вплив на потенціал до розселення стадій, що покояться. Розроблені оригінальні методики культивування галофільних безхребетних, отримання та зберігання латентних яєць за для подальшого використання в марикультурі та біотестуванні. Розглянуті особливості реагування безхребетних на дію солоності та токсикантів.