Шатілов О. В. Експериментальне вивчення ноотропних та церебропротекторних властивостей похідних (2-оксоіндолініліден-3)-оцтової кислоти

У дисертації експериментально обґрунтовано доцільність створення лікарських препаратів на основі похідних (2-оксоіндолініліден-3)-оцтової кислоти, що у дозі 12 мг/кг чинять позитивну мнемотропну дію. Поглиблено досліджені сполуки 1407 (етиловий естер N-[(2-оксоіндолініліден-3)-2-оксіацетил]-амінооцтової кислоти) та 18 (N-[(2-оксоіндолініліден-3)-2-оксіацетіл]-(1-амінонафталіну) чинять позитивний мнемотропний ефект у діапазоні доз 0,6-50 мг/кг та впливають на всі фази пам'яті. Досліджувані сполуки покращують розумову діяльність, збільшують виживаність тварин за умов гіпоксії та порушення мозкового кровообігу, компенсують неврологічний дефіцит. Церебропротекторний вплив сполук підтверджено гістологічно. Сполука 18 чинить антидепресивну дію. Сполука 1407 є анксиолітиком. Сполука 1407 та 18 посилюють ефект барбітуратів та не впливають на судомний ефект тіосемікарбазиду. Досліджувані похідні виявляють антиоксидантні властивості. Обидві сполуки посилюють спряженість катехоламінергічних процесів. Експериментально вперше досліджені ноотропні та церебропротекторні властивості похідних (2-оксоіндолініліден-3)-оцтової кислоти