Устименко О. М. Освіта для дітей з вадами зору в Україні (на прикладі Харківського навчально-виховного комплексу імені В.Г. Короленка у 1887-2013 рр.)

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0415U000174

Здобувач

Спеціальність

  • 07.00.01 - Історія України

26-12-2014

Спеціалізована вчена рада

Д 64.051.10

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Анотація

Об’єкт дослідження: історичний розвиток освіти для дітей з вадами зору в Україні. Мета дисертації: на прикладі Харківського навчально-виховного комплексу імені В. Г. Короленка дослідити еволюцію освіти для дітей з вадами зору в Україні від часу виникнення до сьогодення. Методи: історико-генетичний, історико-порівняльний, метод реконструкції, історико-типологічний, історико-системний, метод усної історії. Наукова новизна: дисертація є першим комплексним дослідженням, яке присвячено вивченню історії розвитку спеціальної освіти для дітей з вадами зору в Україні й виникненню та еволюції передового у своїй сфері, взятого за приклад у даному дослідженні, Харківського навчально-виховного комплексу імені В. Г. Короленка з кінця XIX і до початку XXІ ст.; у дисертації на широкій документальній та історіографічній базі досліджено специфіку повсякденного життя, виховання та навчання незрячих дітей; вивчено передумови відкриття училища, правила та принципи прийому до закладу; простежено зміни в організації роботи та житті закладу за часів реорганізації дефектологічної освіти в 1920-х – 1930-х рр., проаналізовано передокупаційну історію школи-інтернату № 71, зокрема причини, які зумовили провал евакуаційних заходів, вивчено контраверсійну постать одного з директорів інтернату – О. О. Уткіна; досліджено діяльність інтернату за часів окупаційного лихоліття і в перші роки після визволення міста Харкова; так, у результаті даного дисертаційного дослідження було визначено основні етапи становлення досліджуваного навчального закладу та виокремлено фактори, які впливали на вироблення в незрячих випускників самостійної поведінки, проаналізовано комунікації з учителями та вихователями, адміністрацією закладу, місцевим суспільством, показано інтелектуальне та культурне обличчя незрячого. Практичне значення: матеріали дисертації можуть використовуватися для підготовки спецкурсів з історії соціального забезпечення населення, історичного краєзнавства, історії розвитку офтальмологічної дефектології, а також у просвітницькій і волонтерській роботі з пристосування незрячих до повсякденного життя. Сфера використання: вищі навчальні заклади освіти.

Файли

Схожі дисертації