Об’єкт дослідження: зовнішня політика Візантійської імперії. Мета дисертації: з'ясування ролі і місця Русі у зовнішній політиці Візантії останній чверті Х ст., впливу політичних, дипломатичних, військових і релігійних контактів на історію обох держав. Методи: історичний, логічний, абстрагування, конкретизація; порівняння, узагальнення, аналогія, аналіз, синтез, індукція, дедукція, історико-порівняльний, історико-генетичний, історико-типологічний. Наукова новизна: у дисертації проведено дослідження русько-візантійських відносин в останній чверті Х ст. (976–997) – періоді, що ознаменував докорінні зміни у стосунках двох держав; дослідження базується на різних типах та видах джерел – письмових (наративних та документальних), сфрагістичних, нумізматичних, зображальних, археологічних, висвітлено основні концепції дослідників XVIII – початку XXI ст.; проаналізовано внутрішньополітичну ситуацію в Візантії (апостасії 976–989 рр.) та її вплив на зовнішню політику Імперії; визначено дату Хрисопольської битви військ Василія II та Варди Фоки як terminus ante quem оформлення союзу русів та візантійців – березень 989 р.; встановлено, що Корсунський похід князя Володимира був спричинений прагненням контролю над Балтійсько-Чорноморським шляхом «із Варяг у Греки», закріпленням прав та привілеїв верхівки русів у торгівлі й дипломатичних відносинах з Візантією; визначено хронологію Корсунського походу, тривалість облоги Херсона з червня 987 по березень 988 р.; спростовано точку зору про порушення Візантією матримоніальної угоди з Руссю; проаналізовано зміст та обставини укладення русько-візантійського договору, запропоновано його датування навесні-влітку 988 р.; простежено дипломатичне та політичне значення шлюбу принцеси Анни з Володимиром; підтверджено думку про хрещення й шлюб князя у Херсоні на великій агорі, встановлено дату – на Великдень чи П’ятидесятницю 988 р.; обґрунтовано час хрещення киян між 20 липня та 1 серпня 988 р.; затримка у створенні митрополії на Русі пов’язується із церковною політикою Василія II, вакантністю Константинопольської патріаршої кафедри. Практичне значення: матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці узагальнюючих наукових праць, навчальних посібників з історії Візантії та Русі, загальних курсів та спецкурсів з історії Візантії, Русі, візантійсько-руських відносин, міжнародних відносин, історії Церкви, в музейній справі, при археологічних дослідженнях на території Національного заповідника «Херсонес Таврійський». Сфера використання: вищі навчальні заклади освіти.
