Сакал В. В. Оптимізація патологоанатомічної діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

Дисертація присвячена вивченню і поліпшенню діагностики патологічних процесів стравоходу за наявності гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Використовуючи біоптати стравоходу 223 хворих, у яких була діагностована ГЕРХ (72 жінки і 151 чоловік віком від 22 до 80 років), в рамках даної роботи отримані оригінальні достовірні показники, що свідчать про особливості морфогенезу різних форм гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Визначено чинники ризику розвитку ерозивного езофагіту та його ускладнень. Встановлені морфологічні ознаки ГЕРХ, зокрема гіперплазія базального шару, подовження епітеліальних сосочків, інфільтрація лімфоцитарними та лейкоцитарними елементами, наявність ерозійних або виразкових змін, наявність метаплазії, дисплазії. Встановлений вплив порушень обміну ендотеліальної та індуцибельної фракцій оксиду азоту на слизову стравоходу при ГЕРХ. Встановлено, що зміни стравоходу при ГЕРХ мають зв'язок з патологічними змінами в шлунку у вигляді хронічного атрофічного (атрофічно-гіперпластичного) гастриту.