Яцюта Д. О. Застосування методу аналізу спонтанної електромагнітної емісії Землі для пошуку вуглеводнів в акваторії Чорного моря

В дисертації викладено результати вивчення будови земної кори перспективних на нафту і газ акваторій Прикерченського та північно-західного шельфу Чорного моря із застосуванням методу аналізу спонтанної електромагнітної емісії Землі (АСЕМЕЗ). В принциповому плані доказано, що реєстрація природного імпульсного електромагнітного випромінювання на поверхні водного середовища надає можливість отримати інформацію про структуру геосередовища та геодинамічні процеси під дном моря. На базі останніх досягнень в області математичних методів обробки даних, спрямованих, насамперед на обробку нелінійних сигналів і полів, розроблено програмно-алгоритмічне забезпечення виділення локальних аномалій імпульсного електромагнітного випромінювання з мінімальними спотвореннями. Створені програмні продукти забезпечують високу швидкість і технологічність обробки даних польових вимірювань. Систематизовано концептуальні уявлення про геологічну будову та нафтогазоносність Прикерченського шельфу та зони переходу північно-західного шельфу до континентального схилу Чорного моря. Результати аерогеофізичних досліджень методом АСЕМЕЗ підтвердили наявність та розташування основних відомих нафтогаперспективних структур в межах Прикерченського шельфу акваторії Чорного моря та виявили 23 нові локальні підняттія. Вперше встановлена система зсувів крихкого і в'язкого типів, внаслідок чого окремі блоки складок Прикерченського шельфу Чорного моря зміщені і утворюють чотири протяжні крупні блоки, що простежуються на всю глибину досліджень, але не порушують відкладів пліоцену. Результати морських досліджень методом АСЕМЕЗ свідчать, що найбільш сприятливою зоною пошуку як традиційних покладів нафти і газу, так і газогідратів в зоні переходу північно-західного шельфу до континентального схилу Чорного моря є смуга шириною у декілька кілометрів, що припадає приблизно на глибину морського дна 500 - 1000м. Ця зона знаходиться на південному краю зони інтенсивного прояву газових факелів. Доведено, що застосування методу АСЕМЕЗ дозволить оптимізувати постановку пошуково-розвідувального буріння, підвищити коефіцієнт успішності, значно наростити обсяги розвіданих запасів нафти й газу та зменшити їх вартість.