Сідашенко О. І. Біологічні закономірності формування біоплівки штамами Staphylococcus epidermidis

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0415U001919

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.07 - Мікробіологія

22-04-2015

Спеціалізована вчена рада

Д 26.233.01

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України

Анотація

Дисертаційна робота присвячена вивченню біологічних закономірностей формування біоплівки за різних умов культивування штамами S. epidermidis та їх впливу на особливості розвитку експериментальних дисбактеріозів. Встановлено відмінності у прояві факторів патогенності у біоплівкоутворюючих порівняно з неформуючими у лабораторних умовах біоплівку штамами S. epidermidis. Гемолітичну та ліпазну активності проявляли всі біоплівкоутворюючі штами, а лецитиназну - 80%. Серед неформуючих біоплівку штамів, гемолітичну та ліпазну активності виявляли 89%, а лецииназну - 80%. Всі біоплівкоутворюючі штами високоадгезивні - ІАМ 9,75, а неформуючі у лабораторних умовах біоплівку штами переважно середньо- та низькоадгезивні - ІАМ 3,20. Досліджено динаміку формування біоплівки штамами S. еpidermidis. Показано, що на 5 добу за стаціонарних умов культивування, спостерігали зменшення кількості життєздатних клітин біоплівки у 60 млн. разів, порівняно з показниками росту біоплівки, що формувалася за заміни поживного середовища. Встановлено, що формування біоплівки відбувалося у діапазоні рН 5,0-8,0, при цьому максимальне збільшення досліджуваних показників росту відмічено при рН 7,0 - кількість клітин становила (2,1±0,13)?109 клітин/мл, індекс біоплівкоутворення - 5,6. За різних концентрацій моно- та дисахаридів, найбільшу кількість клітин у біоплівках та індекс біоплівкоутворення спостерігали при вмісті глюкози у поживному середовищі 2,0%. Внесення до добової біоплівки фторхінолонів у концентрації 10 та 50 МПК призводило до пригнічення її росту, а 100 МПК -до її деградації. Під час внесення до добової біоплівки 100 МПК офлоксацину, кількість життєздатних клітин знижувалася більше, ніж у 42 тис. разів порівняно з контролем. Вперше досліджено розвиток експериментального дисбактеріозу, чинником якого був біоплівкоутворюючий штам S. epidermidis, що характеризувався різким зниженням анаеробних лактобацил - у 165 та мікроаерофільних - у 16,5 разів, на фоні вираженого підвищення вмісту стафілококів - у 40 тис. разів порівняно з контролем на 10 добу спостереження. Ключові слова: біоплівка, біоплівкоутворюючі та неформуючі у лабораторних умовах біоплівку штами, біоплівкоутворення, Staphylococcus epidermidis.

Файли

Схожі дисертації