Копач О. Є. Патогенез ушкодження печінки при механічній травмі різної тяжкості за умов надходження в організм йонів міді та цинку

Об’єкт - печінка в умовах експериментальної скелетної травми різного ступеня тяжкості на тлі надлишку надходження в організм солей міді та цинку; мета - з’ясувати патогенетичні особливості ураження печінки при механічній травмі різної тяжкості в умовах надлишку надходження в організм йонів міді та цинку та його антидотної терапії; методи - експериментальні, функціональні, біохімічні, спектрофотометричні, морфологічні і морфометричні, математико-статистичні; результати – встановлено, що на тлі надлишку надходження в організм йонів міді і цинку скелетна травма різного ступеня тяжкості супроводжується істотно більшим зростанням у печінці вмісту продуктів ліпопероксидації, більшим зниженням показників антиоксидантного захисту, посиленням цитолітичного синдрому, збільшенням рівня ендогенної інтоксикації, значним погіршенням жовчоутворювальної, жовчовидільної і поглинально-видільної функцій печінки; на мікроскопічному рівні - більші ознаки білкової та жирової дистрофії, порушення балкової організації та дистрофічно-некротичні зміни, що наростають до 3-7 діб і є більшими на тлі травми середнього і тяжкого ступеня; введення унітіолу тваринам із надмірним надходженням йонів міді та цинку протягом 14 діб після нанесення тяжкої скелетної травми супроводжується меншими порушеннями досліджуваних маркерів травматичної хвороби та морфометричних показників печінки, які не досягають рівня тварин без додаткового токсичного впливу.