Заварза Т. В. Цивільно-правова відповідальність лікувальних закладів за заподіяння шкоди неналежним лікуванням

Об’єкт дослідження: суспільні відносини, що виникають у зв’язку із цивільно-правовою відповідальністю лікувальних закладів за заподіяння шкоди неналежним лікуванням. Методи: загальнонаукові методи до-слідження: аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація, аналогія тощо; емпіричні методи наукового пізнан-ня: спостереження, вивчення нормативних актів, наукової літератури, судової практики. Наукова новизна: уперше сформульовано поняття непереборної сили у сфері медичного обслуговування громадян, що полягає в недосягненні результату лікування через надзвичайні події або незворотні патологічні процеси в організмі людини, зумовлені хворобою чи травмою, що є прогнозованим ризиком для даного виду медичного втручан-ня; виокремлено форми шкідливих наслідків неналежного лікування, що можуть призвести до: а) смерті паці-єнта; б) спричинення шкоди його здоров’ю; в) збільшення шкоди здоров’ю пацієнта; г) упущеної можливості зменшити шкоду для його здоров’я; надано визначення поняття ризику медичного втручання як можливості настання в ході медичного обслуговування негативних для пацієнта наслідків, що виявлені та описані у медичній науці, і можуть настати в результаті втручання випадкових факторів у процес медичного обслу-говування або внаслідок непереборної сили; здійснено класифікацію ризиків медичного втручання, що має значення для притягнення до цивільно-правової відповідальності лікувальних закладів. Виділено ризик медичного втручання двох видів: 1) ризик настання негативних наслідків для здоров’я пацієнта або його смерті в результаті надання медичної допомоги чи послуг; 2) ризик не досягти бажаного результату від медичного втручання (за відсутності шкоди життю чи здоров’ю). Практичне значення: результати дослідження можуть бути використані: у законотворчій діяльності – для удосконалення норм чинного вітчизняного законодавства та розробки нових нормативно-правових актів у цій сфері; у правозастосовній діяльності – при здійсненні цивільного судочинства, в адвокатській практиці тощо; у науково-дослідній роботі – для подальшого проведення наукових досліджень проблем цивільно-правової відповідальності. Сфера використання: у навчальному процесі при викладанні курсів «Цивільне право», «Правове регулювання медичної діяльності в Україні» і відповідних спецкурсів, а також при підготовці підручників, навчальних посібників, та інших навчально-методичних матеріалів.