Атинян А. О. Вдосконалення технології отримання спученого вермикуліта з метою зниження енерговитрат.

Актуальність досліджень фізико-хімічних особливостей процесу спученні вермикуліту пов'язана з необхідністю з одного боку зниження енерговитрат при його виробництві, а з іншого - розширення географії сировинної бази українських родовищ. Дисертаційна робота проведена на основі сировини Приазовського родовища (Україна). Дослідження показали, що сировинний вермикуліт складається з слюд флогопіт - біотітового ряду, склад якого неоднорідний через зміни, що відбулися внаслідок природного вивітрювання, тобто вермикулітізаціі і часткової гідратації. Зроблено висновок, що в процесі спучування вермикулітового сировини беруть участь лише ті мінерали, які пройшли повний процес вермикулітізаціі і гідратації в природних умовах. У процесі досліджень був змодельований штучний процес природного вивітрювання і гідратації шляхом насичення сировинних мінералів розчинами KNО3 . Встановлено, що в процесі насичення 1М розчинами KNО3 відбувається не тільки гідратація мінералу, але і його повна вермикулітізація, із зміною параметрів кристалічної решітки (її розсунення ) за рахунок заміщення іонів магнію на іони калію. Експериментально було встановлено оптимальний режим випалу при температурі 400°С.