Михайлова О. О. Структурно-функціональний стан ядровмісних клітин кордової крові на різних етапах кріоконсервування

Об'єкт дослідження - вплив кріопротекторів різного механізму дії (проникаючого в клітини ДМСО і непроникаючого ПЕГ-1500) і низьких температур на структурно-функціональні властивості ядровмісних, у тому числі стовбурових гемопоетичних, клітин кордової крові людини, виділених різними методами. Мета роботи - комплексна оцінка структурно-функціонального стану та життєздатності різних популяцій ядровмісних клітин кордової крові людини, у тому числі і гемопоетичних стовбурових клітин-попередників, в залежності від способів їх виділення з цільної крові, а також під впливом кріопротекторів різного механізму дії та низьких температур. В роботі використовували наступні експериментальні та теоретичні методи: світлова мікроскопія, проточна цитофлуориметрія з використанням моноклональних антитіл, флюорохром-коньюгованого білка Annexin V-FITC та флуоресцентних барвників DCFH2-DA і 7AAD, центрифугування, кріоконсервування, методи математичного моделювання і статистичної обробки отриманих результатів. Апаратура: програмний заморожувач "Cryoson" (Germany); проточний цитофлуоріметр FACS Calibur (BD, USA). Вперше проведено комплексну оцінку структурно-функціонального стану різних популяцій ядровмісних клітин кордової крові, у тому числі і гемопоетичних стовбурових клітин-попередників, на кожному етапі їх кріоконсервування, а також визначені процеси, що відбуваються в клітинах під впливом кріопротекторів різного механізму дії та низьких температур. Проведене дослідження доводить можливість кількісного та якісного збереження клітинного складу препаратів, кріоконсервованих під захистом 5% ДМСО (після виділення у поліглюкіні) та 10% ПЄГ-1500 (після виділення двохетапним центрифугуванням) - більше 80% CD45+- і 90% CD34+-клітин у життєздатному стані. Результати досліджень мають науково-практичне значення для створення запасів ядровмісних клітин кордової крові та їх довгострокового зберігання з метою подальшого клінічного застосування. Результати роботи можуть бути використані при розробці нових і вдосконаленні існуючих технологій кріоконсервування клітинних суспензій, а також для підвищення фахової підготовки спеціалістів різних областей біології та медицини.