Ахатова Ю. С. Вплив низькомолекулярної фракції (до 5 кДа) кордової крові на енергетичний обмін деконсервованих лейкоцитів

Об'єкт дослідження - функціональний та енергетичний стан клітин лейкоконцентрату після його кріоконсервування під захистом ДМАц. Мета роботи - дослідження механізмів впливу низькомолекулярної фракції (до 5 кДа) кордової крові великої рогатої худоби на енергетичний стан клітин лейкоконцентрату крові людини після кріоконсервування. В роботі використовували наступні експериментальні та теоретичні методи: світлова мікроскопія, кріоконсервування, центрифугування, електрохемілюмінесцентний біохімічний та іммунологічний аналіз, гель-фільтрація з використанням Sefadex G-25 Coarse, ультрафільтрація, ліофілізація, цитохімічне забарвлення препаратів клітин, цитофотометрія та методи статистичної обробки отриманих результатів. Апаратура: програмний заморожувач ЗП 10 (СКТБ ДВ ІПКіК НАНУ); хемолюмінометр ATP-Luminometer (LKB-1250, Швеція); автоматичний аналізатор Elecsys 1070/2010, Modular Analytics E170 та Cobas C311 ("Hoffmann-La Roche", Швейцарія). У роботі досліджено результат пошкоджуючої дії низьких температур на біоенергетику клітин лейкоконцентрату та механізм відновлюючої дії низькомолекулярної фракції (до 5 кДа) кордової крові в якості компоненту реабілітуючого середовища для клітин лейкоконцентрату, кріоконсервованого під захистом 5% ДМАц. Проведене дослідження доводить, що після кріоконсервування відбувається порушення балансу енергетичного стану клітин лейкоконцентрату. Вперше показано, що низькомолекулярна фракція кордової крові (0,15 мг/мл) сприяє процесу глікогенолізу, підвищенню вмісту аденілових нуклеотидів (АТФ, АДФ та АМФ) та глюкози в клітинах лейкоконцентрату після кріоконсервування, що призводить до підвищення функціональної активності цих клітин. Також показано, що до складу низькомолекулярної фракції (до 5 кДа) кордової крові входять енергетичні субстрати і метаболіти, регулятори метаболізму у вигляді гормонів, а також макро- та мікроелементи. Результати досліджень мають науково-практичне значення для створення запасів лейкоконцентратів та їх довгострокового зберігання з метою подальшого клінічного застосування. Результати роботи можуть бути використані при розробці нових і вдосконаленні існуючих технологій кріоконсервування клітинних суспензій, а також для покращення якості лейкоконцентратів перед проведенням їх трансфузії.