Локес-Крупка Т. П. Гепатоліпідоз у котів (діагностика, профілактика, лікування)

Дисертація присвячена встановленню причин та основних ланок патогенезу гепатоліпідозу у свійського кота, розробленню на цій основі комплексу методів діагностики, схеми профілактики та лікування тварин із застосуванням патогенетичних засобів терапії. Діагностика гепатоліпідозу у свійського кота ґрунтується на встановленні клінічних ознак захворювання з подальшим ультрасонографічним дослідженням печінки, визначенням стану обміну білків, білірубіну та ліпідів, а також проведенням морфологічних досліджень паренхіми печінки. Встановлено, що за гепатоліпідозу в сироватці крові котів зростає вміст тригліцеролів та холестеролу, порушується функція транспортерів ліпідів в організмі за рахунок зростання в сироватці крові рівня ліпопротеїдів низької та дуже низької густини та зниження вмісту ліпопротеїдів високої густини. За гепатоліпідозу відбуваються глибокі ураження печінки внаслідок дистрофічних змін у паренхімі органа, що призводить до порушення ферментативної функції і холестазу. Визначено ефективність схеми лікування котів за гепатоліпідозу, що включає дієто- і фармакотерапію («Церукал», «Реосорбілакт», «Тіопротектин», «Гепаві-кел» та «Гепатовет для котів»). Експериментально обґрунтовано значення збалансованості раціону як одного з основних заходів профілактики гепатоліпідозу в котів. Застосування зазначених вище діагностичних показників дозволяє контролювати ефективність лікувальних та профілактичних заходів.