Музальов І. І. Особливості формування та реалізації генотоксичних ефектів за поєднаної дії екзогенних оксидів азоту і іонізуючої радіації в нормі та при пухлинному рості

Дисертація присвячена визначенню ролі екологічних факторів різної природи - екзогенних оксидів азоту (ОА) та іонізуючої радіації (ІР) - у формуванні генотоксичних пошкоджень, порушенні їх репарації та зміні балансу про/антиоксидантних процесів в нормальних і малігнізованих клітинах організму на тлі пухлинного росту. Доведено, що окрема та поєднана дія ОА та ІР in vivo та in vitro викликає розвиток генетичної нестабільності з утворенням як явних - одно- (ОР) та двониткових розривів (ДР) ДНК, так і прихованих пошкоджень у вигляді термолабільних сайтів (ТЛС) у лімфоцитах периферичної крові (ЛПК), клітинах кісткового мозку (ККМ) та клітинах карциноми Герена (КГ). Максимальний генотоксичний ефект спостерігається за поєднаної дії факторів при розвитку КГ. Встановлено, що поєднана дія ОА та ІР знижує інтенсивність репарації ОР ДНК, ДР ДНК та ТЛС у ЛПК in vitro у 1,2 - 2,2 рази. Активність репарації ОР та ДР ДНК обернено пропорційно залежала від дози ІВ. У всіх випадках вплив ОА на інгібування процесів репарації був вирішальним. Показано, що первинні пошкодження ДНК реалізуються у вигляді аберацій хромосом (АХ). Переважання аберацій хроматидного типу (у 3,8 рази) вказує на домінуючу роль ОА у сумарному генотоксичному ефекті. Доведено, що генотоксичні ефекти ОА та ІВ формувались на тлі дисбалансу про- та антиоксидантних процесів з накопиченням продуктів пероксидного окиснення ліпідів, вільних радикалів та дисфункції ферментів антиоксидантного захисту. Досліджено біологічні характеристики розвитку КГ за тривалого попереднього впливу екзогенних ОА та ІР. Як попередня інгаляція ОА, так і опромінення тварин призводило до значної інтенсифікації росту модельних пухлин, особливо за дії ІР.