Ревенко Ж. А. Клініко-патогенетичні особливості формування і перебігу демодекозу

Дисертація присвячена вивченню стану і взаємозв'язків гормональної та імунної систем у хворих на демодекоз, визначенню їх ролі в патогенезі захворювання, що дозволило показати значення функціональної роз'єднаності різних ланок ендокринної системи в порушенні процесів адаптації та функціонального стану печінки під час демодекозу. У роботі доведено наявність достовірних кореляційних зв'язків між рівнем циркулюючих у крові гормонів і основними показниками клітинного та гуморального імунітету під час демодекозу. Виявлено розлад нормальних взаємозв'язків і появу нових кореляцій між гормональними та імунологічними показниками. Структура зв'язків та їх динаміка після проведеної терапії істотно відрізнялася залежно від статі та функціонального стану печінки. Виявлені гормональні зміни під час демодекозу зумовлені, ймовірно, не тільки наявністю в організмі паразита, але й низкою інших причин, у тому числі гіпофізарно-гонадною дисфункцією і порушенням гіпофізарно-печінкових зв'язків, що розвиваються в міру наростання тривалості захворювання. Контрольне клініко-лабораторне обстеження через 2-5 місяців після закінчення лікування показало різний ступінь його ефективності залежно від статі та стану печінки. Вивчення паразитологічного ефекту альбендазола проведено у 109 хворих на демодекоз. Лікування проводилося за 10-денною схемою в курсовій дозі 10 мг на 1 кг маси тіла в 2-3 прийоми протягом доби. Обгрунтовано доцільність застосування альбендазолу в комплексній терапії у хворих на демодекоз.