Волошинович М. С. Комплексна терапія псоріазу з урахуванням особливостей функції печінки та психо-соціальної адаптації хворих

Дисертацію присвячено проблемі підвищення ефективності лікування хворих на псоріаз шляхом застосуванням вузькосмугової УФБ-терапії та гепатопротекторів на підставі вивчення клініко-патогенетичних особливостей дерматозу з урахуванням функціонального стану печінки та особливостей психо-соціальної адаптації. Установлено клінічні особливості перебігу псоріазу з наявним ураженням печінки у вигляді реактивного гепатиту, що полягають у збільшенні частки середньоважких форм дерматозу, погіршенні якості життя та психо-соціальної адаптації хворих. Доведено, що перебіг псоріазу характеризується системною імунозапальною активацією зі збільшенням у крові вмісту інтерлейкіну-23, матриксної металопротеїнази-9 та розчинних молекул міжклітинної адгезії-1 у взаємозв'язку з порушеннями тромбоцитарного гемостазу зі збільшенням адгезії, агрегації тромбоцитів та показника фактора Віллебранда у крові, змінами ПОЛ-АОЗ і розвитком метаболічної інтоксикації, що є більш вираженим при ураженні печінки. Виявлено вплив показників системної імунозапальної активації на активність перебігу псоріазу за індексом Psoriatic Area and Severity Index (PASI) та порушення функціонального стану печінки за активністю гамаглутамілтранспептидази. Розроблено рекомендації щодо комплексної терапії хворих на псоріаз із ураженням печінки з використанням вузькосмугової УФБ-терапії, гепатопротектора аргініну глутамату на тлі базової терапії впродовж 30 днів, що дозволяє підвищити ефективність лікування дерматозу та поліпшити функціональний стан печінки. Запропоноване застосування підтримувальних сеансів вузькосмугової УФБ-терапії та прийому гепатопротектора силімарину протягом двох місяців у реабілітаційний період сприяє продовженню термінів ремісії псоріазу.