Cаєнко А. В. Актопротекторні властивості нових похідних 1,2,4-триазино-хіназоліну (експериментальне дослідження)

Встановлено, що при внутрішньоочеревинному введенні в організм щурів нового похідного 1,2,4-триазино-хіназоліну - натрієвої солі 3-(2-оксо-3-феніл-2H-[1,2,4]триазино[2,3-c]qхіназолін-6-іл)пропанової кислоти (сполука МТ-279, 5 мг/кг), так само як і бемітилу (25,0 мг/кг), мало місце підвищення фізичної витривалості організму (плавальний тест), що свідчило про наявність у цих речовин актопротекторної активності. Актопротекторний ефект сполуки МТ-279 чітко проявився як в звичайних, так і в ускладнених умовах експерименту (гіпо- та гіпертермія, гемічна та циркуляторна гіпоксії, гіпокінезія). При цьому за величиною вказаної дії сполука МТ-279 співставлялась, а подекуди і переважала еталонний актопротектор бемітил. Механізми актопротекторної дії сполуки МТ-279 пов'язаний з її протигіпоксичною (протиішемічною) активністю, спроможністю стимулювати неспецифічний протеїнсинтез (РНК) в печінці, енергозабезпечення працюючих м?язів (зростання кількості АТФ та енергетичного заряду), попередженням негативних змін у прооксидантно-антиоксидантній системі (зниження рівня МДА, збільшенням ВГ)