Слюсарев І. Г. Троянці Юпітера та група Гільди: фізичні властивості і походження.

Робота присвячена дослідженню фізичних властивостей троянців Юпітера і астероїдів групи Гільди за даними фотометричних спостережень, а також аналізу і перевірці узгодженості висновків гіпотез про походження цих двох груп із накопиченими даними про їхні фізичні і динамічні характеристики. Вперше виміряно високоточні фазові залежності блиску троянців Юпітера. Вони збігаються між собою, практично ідентичні фазовим залежностям астероїдів групи Гільди Р- і D-типів, але величина їх фазового коефіцієнта у три рази менша, ніж у кентаврів. Лінійність фазових залежностей аж до гранично малих кутів фази дозволяє вважати припущення про тіньовий механізм як про домінуючий при формуванні фазової залежності блиску троянців Юпітера і астероїдів групи Гільди обґрунтованим. З аналізу теоретичних моделей взаємодії світла з шорсткими поверхнями отримані деякі обмеження на властивості частинок поверхні астероїдів. Показано, що використання отриманих на основі HG-функції абсолютних зоряних величин призводить до систематичного завищення альбедо. Запропоновано використовувати лінійну фазову залежність для визначення абсолютної зоряної величини і передбачення видимого блиску для ефемеридних завдань замість стандартної нелінійної HG-функції. Вперше надійно встановлено відмінність розподілу нахилів орбіт троянців, що рухаються навколо L4, від троянців, що рухаються навколо L5. Сукупність наявних даних про фізичні і динамічні властивості троянців Юпітера і астероїдів групи Гільди дозволяє зробити припущення про реліктовість цих двох резонансних популяцій малих тіл Сонячної системи.