Домніч С. П. Соціокультурна комунікація: філософсько-антропологічний аналіз мовленнєвих практик у міжкультурній взаємодії

Об’єкт дослідження – соціокультурна комунікація як форма міжкультурної взаємодії; предмет дослідження – мовленнєві практики як фактор міжкультурної комунікації у соціокультурному просторі; мета – встановлення впливу мовленнєвих практик у міжкультурній взаємодії на розвиток соціокультурної комунікації; методи та підходи – комплексний методологічний підхід, що передбачає застосування наступних методів: аналітичного (для визначення теоретичних і методологічних засад та понятійного апарату дослідження); культурно-історичного (для розкриття основних стратегій розуміння соціокультурної комунікації, починаючи з античності і закінчуючи сучасністю); соціокультурного (для аналізу освітніх та міжкультурних контекстів мовленнєвих практик); структурно-типологічного аналізу (для побудови та характеристики моделей мовленнєвих практик); етносоціолінгвістичного та герменевтичного (для уточнення місця і значення мовленнєвих практик у національних мовних картинах світу та можливості здійснення міжкультурного діалогу); для розкриття основних теоретичних положень дослідження використовувався матеріал, який був накопичений автором за роки роботи на кафедрі мовної підготовки Центру міжнародної освіти Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна; новизна – в філософсько-антропологічному обґрунтуванні загальних моделей соціокультурної комунікації у контексті мовленнєвих практик, що використовуються у міжкультурній взаємодії; результати – можуть застосовуватися в подальших філософсько-антропологічних дослідженнях, використовуватися як матеріали для лекційних та семінарських курсів із гуманітарних дисциплін, а також для розробки спецкурсів з антропологічної, культурологічної та мовної проблематики; галузь – філософська антропологія, філософія культури.