Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що складаються в процесі створення, функціонування та припинення холдингів. Мета дисертаційного дослідження - розробка і обґрунтування пропозицій з удосконалення правового статусу холдингів на основі дослідження законодавства України та інших країн, практики його застосування і відповідних теоретичних засад стосовно вказаних господарських утворень. Методи дослідження: загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання, а саме: історичний, порівняльно-правовий, спостереження, індукції і дедукції, аксіоматичний, формально-юридичний, системно-функціональний та інші. Теоретичні та практичні результати полягають в тому, що вперше у вітчизняній науці господарського права проведено комплексне дослідження правового статусу холдингів, на основі чого доопрацьовано раніше відомі та розроблено нові положення стосовно такого статусу і підготовлено пропозиції, направлені на його удосконалення. Наукова новизна одержаних у дисертації результатів конкретизується в наступних положеннях. Вперше: запропоновано визначення холдингу ; сформульовано визначення поняття "управління у холдингу"; обґрунтовано введення презумпції субсидіарної відповідальності холдингової компанії за зобов'язаннями корпоративного підприємства. Удосконалено положення щодо: визначення холдингової компанії; субсидіарної господарсько-правової відповідальності холдингової компанії за зобов'язаннями корпоративного підприємства шляхом конкретизації підстав та умови такої відповідальності; напрямів удосконалення правової основи щодо статусу холдингу на рівні ГК України, Закону України "Про холдингові компанії в Україні", підзаконних нормативно-правових актів, локальних нормативно-правових актів. Дістали подальший розвиток положення щодо: ознак холдингу як учасника господарських відносин; поділу холдингів на види залежно від підстав, які мають власне правове значення та/або обумовлюють необхідність спеціального правового регулювання; створення і припинення холдингу; способів створення класичного холдингу; майнової основи діяльності холдингу; правового режиму майна холдингу шляхом узагальнення моделей управління таким майном; господарської правосуб'єктності холдингу з обґрунтуванням, що холдинг має часткову правосуб'єктність; управління у холдингу з конкретизацією, що воно забезпечується наявністю трирівневої структури; здійснення управління у холдингу. Окремі положення результатів дисертаційної роботи використовуються при викладанні учбової дисципліни "Господарське право", "Господарське зобов'язання" у Чернігівському національному технологічному університеті МОН України. Теоретичні узагальнення, висновки та пропозиції, які сформульовано в роботі, можуть бути використані для подальшого удосконалення чинного законодавства, що визначає статус холдингів. Дискусійні положення та висновки дисертації можуть стати підґрунтям для подальших наукових досліджень проблем правового статусу холдингів. Положення дисертації можуть бути використані при підготовці відповідних підручників, навчальних посібників, коментарів до нормативно-правових актів, що визначають статус холдингів, а також у практичній діяльності таких господарських утворень при вирішенні окремих питань щодо їх статусу.
