Штендер В. В. Кристалічна структура і фізико-хімічні властивості нових інтерметалічних сполук та їх гідридів на основі РЗМ, магнію та d-перехідних металів

Вперше побудовано діаграми фазових рівноваг систем {Nd, Tb}-Mg-Co при 500 °С. Досліджено кристалічну структуру нових сполук, зокрема, RMgCo4, RMgNi2Co2, NdMgCu4, R2MgCo9 (R = Y, Nd, Tb), NdMg2Co9, Nd23Mg4Co7 та підтверджено існування вже відомих сполук у системах {Y, Nd, Tb}-Mg-Co. Для знайдених сполук вперше синтезовано гідриди, вивчено їх кристалічну структуру, досліджено сорбцію-десорбцію водню як з газової фази так і електрохімічну. Показано, що у сполуках складу RMgT4 зі збільшенням вмісту Со зростає газова воденьсорбційна ємність. Результати досліджень взаємодії з воднем сплавів R3-хMgхCo9 (R = Y, Nd, Tb) показують, що зі збільшенням вмісту Mg їхня газова воденьсорбційна ємність і термодинамічна стабільність зменшуються. Дослідження термічної стабільності гідридів Nd3-хMgхCo9Hx показало, що вони є стабільні до 80 °С у вакуумі, а після десорбції водню зберігають структуру вихідних ІМС. Для відомих сполук R4MgCo (R = Y, La, Nd, Tb) та R4Mg3Co2 (R = Nd, Tb) вперше досліджено воденьсорбційні властивості. Сполуки R4Mg3Co2 поглинають 2 мас. % водню, проте при гідруванні вони аморфізуються. Сполуки R4MgCo поглинають водень з утворенням гідридів R4MgCoH12, які за відповідних умов наводнювання зберігають структуру вихідної металічної матриці і є стабільні на повітрі. Для електродів складу NdMgNi4-xСox встановлено, що їхня електрохімічна розрядна ємність коливається в околі 250 мАгод/г і заміщення Ni на Со не має суттєвого впливу на розрядну ємність. Електрохімічні дослідження електродів на основі Nd3-хMgхCo9 показали зростання розрядної ємності зі зменшенням струму розряду. Показано вплив відпалу на електрохімічну розрядну ємність сплаву La2MgNi9. Додаткова термічна обробка сплаву зменшує кількість фаз, покращуючи циклічну стабільність електродів. Механічний помел погіршує електрохімічні характеристики. Водень зменшує намагніченість гідридів відносно вихідних сполук. Магнітні особливості квазібінарних сполук подібні до бінарних сполук.