Заїка Т. П. Українська література кінця ХІХ - початку ХХ століття в контексті західноєвропейської модерної культурної парадигми.

У дисертації здійснено комплексне дослідження української літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст. як цілісного культурно-історичного феномену, чия сутність виявляється в його типологічній близькості культурфілософським засадам західноєвропейської модерної культурної парадигми. Шляхом з'ясування семантики понять "модерн" і "модернізм" щодо культуротворчих процесів Західної Європи кінця ХІХ - початку ХХ ст., розкрито зміст та обсяг феномену "західноєвропейська модерна культурна парадигма". Виявлено інтертекстуальну відповідність української літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст. західноєвропейському модерну як "стилю епохи", а не модернізму як напряму в мистецтві. У ході дослідження доведено, що звернення українських письменників-модерністів до науково-теоретичного дискурсу західноєвропейської модерної культурної парадигми - філософія інтуїтивізму (А.Бергсон, Б.Кроче), "філософія життя" (Ф.Ніцше), філософсько-естетична теорія "вчування" (В.Воррінгер, Е.Гуссерль, В.Дільтей, Т.Ліппс), філософські аспекти психоаналізу (З.Фрейд), екзистенціалізм (С.К'єркегор), "волюнтаризм" (А.Шопенгауер) - мало рефлексивний характер. Встановлено, що західноєвропейський контекст української літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст. слід тлумачити як один із чинників у формуванні "нової" моделі культурної самоідентичності, в центрі якої знаходиться активний суб'єкт культури.