Вінійчук О. М. Драматургічна творчість Зигмунта Красінського (трагізм, історіософія, християнізм).

Дисертація присвячена дослідженню специфіки драматургічних творів третього із найвидатніших польських романтиків (після А.Міцкевича і Ю.Словацького) - З.Красінського, автора "Не-Божественної комедії", "Іридіону", "Незакінченої поеми", "Досвітку" та інших творів. Звернуто увагу на те, що його драматургічні твори мають характер ліричних трагедій із нерозв'язним трагічним конфліктом, трагічними героями і їх смертю. А головними концептами виступають трагізм, історіософія, християнізм. Основну увагу дослідження зосереджено на інтерпретації трагічної концепції двосвітності у творах письменника, схарактеризовано катастрофічний вимір опозиції "класицизм-романтизм" і трагізм помсти в "Іридіоні", роль Еросу і Танатосу та їх трагічні контексти. Проаналізовано естетику і поетику історіософії у "Не-Божественній комедії" та "Іридіоні", новаторську форму творів як засіб змалювання майбутнього й вірогідного, мотиви "еволюції-революції" (образ Панкратія), дантівський інтертекст "Не-Божественної комедії", риси провіденціалізму у творчості З. Красінського. Витлумачено проблему християнізму у його драматургічних творах, зокрема образ Бога, антично-християнську традицію і релігійну символіку в "Іридіоні", тематичні комплекси Провидіння і Фатуму, риси месіанізму.