Царик В. В. Патогенетичне обґрунтування лікування хронічних риносинуситів, асоційованих з дефіцитом імуноглобуліну Е

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0416U003066

Здобувач

Спеціальність

  • 14.03.08 - Імунологія та алергологія

21-04-2016

Спеціалізована вчена рада

Д 26.003.02

Анотація

У дослідження включено 82 пацієнти віком від 18 до 61 року з хронічними риносинуситами з рефрактерним перебігом та верифікованим дефіцитом імуноглобуліну Е (<10 МО/мл). Проведено аналіз сироваткової концентрації загального IgE у 4476 пацієнтів та виявлено його дефіцит у 7,6% (342 хворих), тотальний дефіцит (<5 МО/мл) - у 2,9% (130 хворих). У 47% випадків серед збудників інфекцій переважала поєднана бактеріальна флора з надмірним ростом (>106 КУО). У 37% хворих виявлено активна герпетична інфекція (HHV-6 та EBV), яка часто асоціювалась з ознаками підщелепної, передньошийної лімфаденопатії та хронічною втомою (у 35% хворих). При дослідженні показників імунограми, рівні сироваткових імуноглобулінів у хворих з хронічними риносинуситами становили - IgG - 10,85 ± 0,59 г/л, IgA - 1.31 ± 0.29 г/л, IgM - 1.21 ± 0.07 г/л. В цілому відмічено вірогідне зниження сироваткової концентрації загального IgA (1,31 ± 0,29 г/л) в порівнянні з контрольною групою (2,4 ± 0,22 г/л), p<0.05. Сироваткові рівні IgG1 були достовірно нижчими 5,09 ± 0,24 г/л в порівнянні з контрольною групою 6,09 ± 0,15 г/л (p<0,05). У 20 хворих (24,4%) дефіцит IgE поєднувався зі зниженням IgA, IgG1, IgG2 та IgG3, але без їх глибокого дефіциту. На основі отриманих даних вперше виділено клініко-діагностичні критерії ізольованого дефіциту імуноглобуліну Е, а також виявлено низькі рівні загального сироваткового IgA та субкласів IgG1, IgG2 у хворих з ХРС. Розроблена та апробована схема імунотерапії з використанням препаратів донорського імуноглобуліну для дом'язевого (0,2-0,4 мл/кг) та довенного (400 мг/кг) введення (Біофарма), за рахунок якої досягнуто змення клінічної симптоматики хронічних риносинуситів у 87% хворих, підвищення рівня сироваткової концентрації загального IgЕ (з 3,05 ± 1,21 до 12,5 ± 1,86 МО/мл при тотальному дефіциті) та достовірне підвищення сироваткових концентрацій загального IgG та субкласів IgG1, IgG2 (термін спостереження 6 місяців).

Файли

Схожі дисертації

0521U101940

Гайдучок Ігор Григорович

Імунопатологічні синдроми у хворих на системні аутоімунні хвороби: імунопатогенез та тактика ведення

0421U103550

Айкян Артем Завенович

Роль М1 і М2 фенотипів макрофагів у імунопатогенезі аденокарциноми молочної залози при наявності або відсутності метастазів у реґіонарних лімфатичних вузлах

0521U101728

Зубченко Світлана Олександрівна

Алергічні хвороби та хронічна Епштейна-Барр вірусна інфекція: патогенез, діагностичні підходи і терапевтична тактика ведення хворих

0421U102413

Ломіковська Марта Павлівна

Імунопатогенез інфекційного реактивного артриту на тлі активованих облігатних інфекцій (Chlamydia trachomatis та Епштейна-Барр вірус), тактика ведення хворих

0421U102424

Горбаль Наталя Миронівна

Особливості імунної відповіді у пацієнтів із системними захворюваннями сполучної тканини за умов реактивованої герпетичної інфекції першого типу та тактика їх ведення