Сорока Л. В. Оптимізація елементів технології вирощування індау посівного і дворядника тонколистого у Правобережному Лісостепу України

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0416U003271

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.06 - Овочівництво

27-05-2016

Спеціалізована вчена рада

К 74.844.04

Уманський національний університет садівництва

Анотація

Дисертація присвячена питанням розробки елементів технології вирощування індау посівногоі дворядника тонколистогоуПравобережному Лісостепу України. Узагальнено ефективність інноваційних елементів технології та віднайдено нові підходи у вирощуванні індау посівногоі дворядника тонколистогоз використанням високоврожайних сортів, строків сівби, конвеєрного вирощування та дотримання оптимальних схем розміщення рослин у відкритому ґрунті, що є досить актуальним для поширення овочевих рослин. Оцінка сортів індау посівного і дворядника тонколистого довела, що у Правобережному Лісостепу України високу урожайність зелені забезпечує сорт дворядника тонколистого Людмила - 16,7 т/га за рахунок збільшення маси рослини до 110 г, рівень рентабельності вирощування становив121 %, а коефіцієнт біоенергетичної ефективності - 1,3. Сорти індау посівного і дворядника тонколистогопоказали різний рівень насіннєвої продуктивності і найбільшу масу насіння з однієї рослини та його урожайність отримано у дворядника тонколистогосорту Людмила - 2,5 г/росл., та 0,7 т/га насіння відповідно. Встановлено, що ранні строки сівбиіндау посівного і дворядника тонколистого забезпечують високу урожайність зелені - 15,9-16,2 т/га. Наступні строки сівби забезпечували дещо нижчу врожайність, проте вони сприяли створенню безперебійного надходження зеленної продукції з ІІІ-ї декади квітня до кінця вересня включно. Перший збір урожаю доцільно проводити через 20-25 діб для отримання більш ранньої продукції. Доведено, що у результаті збільшення густоти рослин індау посівного і дворядника тонколистого від 110 до 300 тис. шт/га збільшувалася висота рослин, кількість та довжини квітконосних пагонів, загальна площа листків до 90,4 тис.м2/га, чиста продуктивність фотосинтезу до 1,8 г/м2 за добу, за зменшення кількості листків до 6-8 шт/росл., насіннєвої продуктивності у обох сортів. Одночасно схеми сівби 45х10 см і (20+50)х10 см забезпечували високу урожайність товарної зелені індау посівного і дворядника тонколистого 19,4-21,1 т/га відповідно. Коефіцієнт стабільності Левіса вказує, що сорти індау посівного і дворядника тонколистого Знахар і Людмила більш стабільні за урожайністю, незважаючи на умови вирощування у роки досліджень (Кstn = 1,03-1,06), ніж зарубіжні сортиПасьянс і Рокет (Кstn = 1,11-1,19). Доведено, що більш рентабельним є вирощування індау посівного і дворядника тонколистого за схеми сівби 45х10 см і (20+50)х10 см за яких отримано високий рівень рентабельності. Коефіцієнт біоенергетичної оцінки елементів технології вирощування індау посівного і дворядника тонколистогодоводить, що різниця енерговитрат обумовлена не лише необхідністю збирання, навантаження та транспортування врожаю, а строками сівби та кількістю рослин на одиниці площі. Високе значення коефіцієнта біоенергетичної ефективності виробництва індау посівного і дворядника тонколистого за схеми розміщення 45х10 см становило 1,3-1,5 залежно від сорту.

Файли

Схожі дисертації