Десятник К. О. Вплив вапняних меліорантів на екологічні та продуктивні функції ґрунтів з різною кислотно-основною рівновагою

Об'єкт - зміни екологічних та продуктивних функцій ґрунтів із зрушеною кислотно-основною рівновагою під впливом вапняних меліорантів природного та промислового походження. Мета - встановити вплив вапняних меліорантів різного походження на екологічні та продуктивні функції ґрунтів з різною кислотно-основною рівновагою. Методи - польові, лабораторно-модельні, лабораторно-аналітичні, статистичні. Теоретичні результати - наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі визначення впливу вапняних меліорантів природного та промислового походження на продуктивні і екологічні функції ґрунтів з різною кислотно-основною рівновагою. Встановлено вплив вапняних меліорантів різного походження на кислотно-основний стан ґрунтів з різним ступенем кислотності, структурно-агрегатний склад чорнозему опідзоленого, біологічну активність ґрунтів. Виявлено закономірності зміни екологічних функцій досліджуваних ґрунтів (середовище існування, буферний захисний біогеоценотичний екран та регулятор складу гідросфери) під впливом вапняних меліорантів. Практичні результати - обґрунтовано екологічну доцільність різних способів застосування та видів вапняних меліорантів на кислих ґрунтах. За матеріалами досліджень одержано патент на корисну модель "Спосіб нейтралізації токсичного алюмінію в ґрунті". Результати досліджень увійшли складовою частиною до наукового видання "Хімічна меліорація ґрунтів (концепція інноваційного розвитку)" та науково-методичних рекомендацій "Підвищення родючості кислих та гідроморфних ґрунтів". Новизна - встановлено вплив вапняних меліорантів природного та промислового походження на екологічні і продуктивні функції ґрунтів з різною кислотно-основною рівновагою, а саме: встановлено, що поліпшення фізико-хімічних показників у результаті внесення вапняних меліорантів ініціює підвищення чисельності люмбрицид Aporrectodea caliginosa у ґрунті, які, в свою чергу, сприяють поліпшенню структурно-агрегатного складу чорнозему опідзоленого; вперше встановлено вплив вапняних меліорантів різного походження на чисельність ґрунтових мікроартропод (колембол та орибатид) та виявлено, що підвищення рН в результаті вапнування сприяє збільшенню чисельності орибатид, в той час як для колембол лімітуючим фактором є хімічний склад меліорантів; визначено найбільш ефективні та екологічно безпечні кальцієвмісні меліоранти для застосування на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому (доломіт, дефекат, вапняк флюсовий), ясно-сірому лісовому легкосуглинковому (доломіт, вапняк флюсовий) та дерново-підзолистому зв'язнопіщаному (доломіт) ґрунтах. Ступінь впровадження - матеріали дисертаційної роботи використано у навчальному процесі з підготовки магістрів ХНАУ імені В.В. Докучаєва за спеціальностями "Агрохімія і ґрунтознавство", "Експертна оцінка ґрунтів" при викладанні дисципліни "Охорона ґрунтів та відтворення їх родючості"; впроваджено на дослідному полі Колківського вищого професійного училища, смт. Колки, Маневицький р-н, Волинська область у 2013-2014 рр. на площі 10 га. Галузь - сільське господарство.