Поліщук К. М. Поетика Івана Тобілевича (Карпенка-Карого): системний аналіз

Об'єкт: п'єси "Бурлака", "Безталанна", "Хазяїн", "Сто тисяч", "Гандзя", "Суєта", "Житейське море" І. Тобілевича. Мета: системне осмислення драматургічної майстерності І. Тобілевича. Методи дослідження: системний аналіз, традиційно-філологічний аналіз, рецептивна поетика. Результати, новизна: сформульовано методологічні засади системного підходу до вивчення поетики І. Тобілевича; окреслено поняття метапоетики та метапоетичного дискурсу; досліджено системотворчі чинники поетики І. Тобілевича; проаналізовано систему виражальних прийомів драматурга, мистецтво творення характерів, психологізму, особливості драматургічної мови, композицію, майстерність діалогів, монологів, авторських ремарок; на методологічних принципах системного аналізу досліджено драматургічну майстерність І. Тобілевича; виділено в окреме дослідження та вивчено прижиттєву критику на твори І. Тобілевича. Галузь використання: курси теорії літератури, української літератури другої половини ХІХ століття.