Карли З. В. Геохімія рідкісноземельно-уран-торієвих рудопроявів західної частини Українського щита

Дисертація присвячена вирішенню актуальних проблем рудоносності докембрійських комплексів УЩ. З'ясовано, що первинним джерелом REE-U-Th мінералізації були первинні-осадові протерозойські та архейські породи, збагачені U, Th, REE, Mo та Bi, в ході гранітизації яких утворились апліто-пегматоїдні граніти. З останніми генетично пов'язані кремнієво-калієві (Si-K) метасоматити, які сформувалися в процесі постмагматичних перетворень цих гранітів. На генетичний зв'язок між цими породами вказують близькі значення первинних відношень 87Sr/86Sr. Мінералами-концентраторами REE, U, Th в Si-K метасоматитах є апатит, циркон, монацит, торит, ксенотим, уранініт, настуран, кофініт, уранова чернь, отеніт і скупіт. В західній частині УЩ рудоносні апліто-пегматоїдні граніти та пов'язані з ними REE-U-Th метасоматити Si-K формації формувались у віковому інтервалі 2080-1980 млн р. Вперше в докембрії УЩ виявлено епігенетичну урановорудну мінералізацію в зонах тріщинуватості гранітоїдів, яка розповсюджується до глибини понад 300 м. Уран тут відкладається у вигляді низькотемпературних оксидів і гідрооксидів по тріщинках, в яких утворюються гідрослюди, карбонати, оксиди заліза та мангану. В складі епігенетичної мінералізації виявлено мінерали - коронадит та скупіт, які рідко згадуються в гірських породах докембрію УЩ.