Полякова І. О. Наукові засади забезпечення екологічної безпеки обєктів накопичення і контейнерного зберігання тритієвих відходів

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0417U000294

Здобувач

Спеціальність

  • 21.06.01 - Екологічна безпека

26-01-2017

Спеціалізована вчена рада

Д 26.880.01

Державний заклад "Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління"

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.01 -екологічна безпека - Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління Мінприроди України, м. Київ, 2016 р. Робота присвячена розробленню наукових засад забезпечення екологічної безпеки об'єктів накопичення і зберігання тритієвих відходів з урахуванням особливостей впливу фізико-хімічних характеристик тритію, а також захисних властивостей матеріалів та інженерних бар'єрів на її ефективність. Науково обґрунтовано комплекс технологічних заходів щодо підвищення екологічної безпеки об'єктів накопичення і зберігання радіоактивних тритієвих відходів: щодо убезпечення шкідливого впливу на довкілля і живі істоти від дифузійної проникності тритію (дифузійна проникність не перевищує 1,0?10-13 м2/с) та дії іонізуючого випромінювання ?-частинок (E?max=18,6 кеВ, E?mid=5,7 кеВ) є послідовне виконання таких заходів, як: - відокремлення і кондиціонування тритієвих радіоактивних відходів у спеціальні контейнери із двохкомпонентного захисного полімерного матеріалу на поліетиленовій основі , товщиною 0,5 см, виготовленій методом ротомолдингу, з нанесеним на її поверхню методом напилення шару фторопласту товщиною 0,1 см; - контейнерне зберігання кондиційованих тритієвих відходів на об'єктах з інженерними спорудами за визначених умов їх розміщення. Розроблено систему "пасивного" захисту при зберіганні твердих і рідких радіоактивних відходів, що містять тритій. Обґрунтовано та систематизовано застосування кожної складової системи "пасивного" захисту на шляху можливого поширення радіонуклідів у оточуюче середовище. Обґрунтовано та апробовано процес зберігання та поводження з радіоактивними відходами на об'єктах накопичення шляхом впровадження системи "пасивного" захисту, що являє собою багатошаровий комплекс інженерних бар'єрів з гідроізольованого бетону (марка М 400, клас В30, марка по водостійкості W12, міцністю 393 кгс/см2, шаром 0,5 м), бентонітової глини (шаром 0,5 м), силікагелю SiO2onH2O (марки КСКГ, гранульований за ГОСТ 3956-76, шаром 0,27 м і водопоглинанням 1,10 мл/грам) та двохкомпонентного захисного полімерного контейнеру (шаром 0,6 см). Встановлено, що відокремлене зберігання тритію з періодом напіврозпаду 12,32 роки від інших довгоіснуючих радіонуклідів, що сприяє зменшенню дозових навантажень на персонал більш ніж на 19%, істотного (до 1000 разів) зменшення проміжку часу зняття з регулюючого контролю відходів та запобіганню хімічного руйнування захисних оболонок контейнерів викликаних взаємодією з Н2О2. Ключові слова: техногенна безпека, екологічна безпека, радіаційна безпека, радіоактивні відходи, тритій, захисний контейнер, полімерні матеріали, система "пасивного" захисту, радіаційна аварія.

Файли

Схожі дисертації