Телішевська О. Д. Обґрунтування клініко-діагностичних критеріїв диференційної діагностики скронево-нижньощелепних розладів та хвороб, що їх імітують

У клінічній частині роботи визначено структуру форм СНР, проведено розподіл розладів за віком і статтю. Здійснено аналіз складових симптомів патологічного процесу при скронево-нижньощелепних розладах, визначено частоту та систематику хвороб та патологічних станів, що імітують скронево-нижньощелепні розлади, визначено ступеневий зв'язок між скронево-нижньощелепними розладами і симптомами, що їх супроводжують. Встановлено, що серед 135 обстежених із підозрою на СНР у 97 пацієнтів (71,9%) підтверджені різні форми СНР. Серед них у 80 пацієнтів (59,3%) виявлена артрогенна патологія, у 38 (28,1%) міогенна, у 17 (12,6%) гіпермобільність СНЩС як поодиноко, так і у комбінаціях. У 38 пацієнтів (28,1%) виявлені патології, які імітували скронево-нижньощелепні розлади. Встановлено значення ведучих скарг при первинному обстеженні пацієнта. Для визначення артрогенного СНР як критерії можуть бути використані: наявність больових чи акустичних явищ у СНЩС та зміна ступеня і траекторії відкривання рота; для міогенних СНР - наявність акустичних явищ у СНЩС, зміна траекторії відкривання рота, акцентована пальпація жувальних м'язів; для гіпермобільності СНЩС - наявність гіпермобільності інших суглобів, наявність акустичних явищ у СНЩС, зміна траекторії відкривання рота та акцентована пальпація жувальних м'язів. Серед пацієнтів із діагностованими імітованими СНР виявлено 20 патологій, симптоматика яких імітувала скарги подібні до СНР, з них 9 (45,0%) загальносоматичного ґенезу та 11 (55,0%) стоматологічного ґенезу. Аналіз застосування додаткових тестів для визначення СНР (Гамбурзький тест та індекс Хелкімо) встановив, що більш інформативним тестом є індекс Хелкімо, проте він не враховує наявність шумів у СНЩС, що визначені критерієм діагностики усіх трьох форм СНР. Експрес-заключення Гамбурзького тесту хоч і є менш інформативним але враховує всі показники, що є критеріями, тому його дані є більш вірогідними. У аналітичній частині роботи розпрацьовано комп'ютерну програму диференційної діагностики скронево-нижньощелепних розладів, що розраховує індивідуальний ризик розвитку різних форм скронево-нижньощелепних розладів на підставі анамнестичних і клінічних ознак визначених у пацієнта.