Макарчук М. О. Удосконалення методів кросбридингу для підвищення ефективності виробництва гібридного насіння кукурудзи

Дисертацію присвячено з'ясуванню ефективності застосування генетичних маркерів у різних генетичних системах контрольованого розмноження (ГСКР) щодо прояву господарсько-цінних ознак гетерозисних гібридів кукурудзи порівняно з традиційними способами виробництва гібридного насіння в різних агроекологічних умовах. З'ясовано, що вирощування коізогенних аналогів в агрокліматичних умовах Лісостепу і Степу за наявності генетичних маркерів а1, а2 і ACR у генотипі материнських компонентів і а1, СІ і P-RR - у батьківських не призвела до зниження врожайності. Також визначено, що використання генетичної системи контрольованого розмноження на основі гена Vg функціональної і генів ms5 і ms13 ядерної типів стерильності за наявності генетичного маркера а2 не знижує продуктивності гібридів кукурудзи. Встановлено адаптивний потенціал коізогенних аналогів гібридів кукурудзи залежно від генотипу материнського компоненту. За коефіцієнтом регресії визначено реакцію гібридів на зміни гідротермічних умов вирощування. Проведено оцінку коізогенних аналогів гібридів кукурудзи за основними господарсько-цінними ознаками. Встановлено, що збільшення висоти рослин і висоти прикріплення господарсько-цінного качана простого гібрида в агрокліматичних умовах Лісостепу і Степу, а також суттєве їх зменшення у трилінійного гібрида в умовах Степу не впливають на їх придатність до механізованого збирання врожаю. Удосконалено технологію мікроклонального розмноження компонентів гібридної кукурудзи. Визначено, що найкращими умовами для стерилізації експлантів є 10% гіпохлорид натрію , а також 3% перкарбонат натрію із 15-хвилинною експозицією. У результаті оцінки економічної ефективності встановлено, що введення в гібридну комбінацію генетичних маркерів а1, а2, ACR, CI і P-RR не призводить до зменшення врожайності і рентабельності їх вирощування.