Об'єкт дослідження - відносини, що виникають у процесі створення, функціонування та припинення суб'єктів медичної практики. Мета дисертаційного дослідження - розробка й обґрунтування нових положень, спрямованих на удосконалення господарсько-правового статусу суб'єкта медичної практики на основі комплексного аналізу вітчизняного та іноземного законодавства, теоретичних джерел та практики господарювання суб'єктів медичної практики. Методи дослідження: загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання, а саме: системний метод, сходження від абстрактного до конкретного, формально-логічний та аналітико-синтетичний, порівняльно-правовий, індукції і дедукції, аналізу і синтезу та інші. Теоретичні та практичні результати полягають в тому, що вперше у вітчизняній науці господарського права проведено комплексне дослідження господарсько-правового статусу суб'єктів медичної практики, на основі якого розроблено нові та доопрацьовано раніше відомі положення щодо такого статусу і підготовлено пропозиції, спрямовані на його удосконалення. Наукова новизна одержаних у дисертації результатів конкретизується в наступних положеннях. Вперше: запропоновано поняття суб'єкта медичної практики, здійснено їх класифікацію за критеріями: а) організаційна форма здійснення господарської діяльності з медичної практики і б) напрям надання медичної допомоги та іншого медичного обслуговування; проведено періодизацію розвитку законодавства України щодо формування господарсько-правового статусу суб'єкта медичної практики на три періоди; сформульовано та запропоновано принцип застосування до суб'єкта медичної практики форм господарсько-правової відповідальності. Удосконалено положення щодо: визначення закладу охорони здоров'я; уточнення значення акредитації закладу охорони здоров'я у набутті статусу суб'єкта медичної практики і при провадженні цієї діяльності; визначення управлінських прав і обов'язків суб'єкта медичної практики; визначення майна, необхідного для здійснення господарської діяльності з медичної практики і щодо якого виникають майнові права та обов'язки у суб'єкта господарювання та об'єднання його поняттям майнових медичних ресурсів; підстав, які звільняють суб'єкта медичної практики від господарсько-правової відповідальності, або унеможливлюють цю відповідальність; застосування анулювання ліцензії за грубе порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики; встановлення фактів порушення суб'єктами медичної практики прав споживачів медичних послуг та/або вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики. Дістали розвиток положення щодо: визначення поняття медичної практики як виду господарської діяльності у сфері охорони здоров'я; класифікації закладів охорони здоров'я; набуття і припинення статусу суб'єкта медичної практики; визначення організаційних і майнових прав і обов'язків суб'єкта медичної практики; підстав господарсько-правової відповідальності суб'єкта медичної практики; обґрунтування введення адміністративно-господарського штрафу та зупинення діяльності закладу охорони здоров'я як адміністративно-господарських санкцій за порушення правил здійснення медичної практики. Певні положення роботи впроваджено в діяльність Медичного центру "Універсальна клініка "Оберіг" (ТОВ "Капітал") (довідка № 05 від 12.01.2015р.) та використовуються у діяльності Державної установи "Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Національної академії медичних наук України" (довідка № 88 від 01.04.2015 р.). Проект Положення "Про основні засади організації та управління діяльністю суб'єкта медичної практики", підготовлений за результатами дисертаційного дослідження, взятий до уваги для використання у законотворчій діяльності Верховної Ради України (довідка № б/н від 16.07.2015 р.). Теоретичні висновки та пропозиції можуть сприяти удосконаленню законодавства щодо створення і забезпечення функціонування суб'єктів медичної практики, зокрема, стати підґрунтям для розробки нових законодавчих актів, а також при підготовці пропозицій по внесенню змін і доповнень у чинне законодавство. Положення дисертації можуть використовуватися при викладанні дисциплін "Господарське право", "Медичне право", розробці та викладанні спецкурсу "Правове регулювання медичної практики", підготовці відповідних розділів у підручниках, навчальних посібниках тощо.
