Мартинюк О. В. Російський націоналізм як соціально-політичний феномен у виборчому процесі Правобережної України (1906-1912 рр.)

На прикладі виборів до Держдуми Російської імперії в правобережних українських губерніях I-IV скликань представлено ідеологію, соціальну базу та електоральні стратегії російських націоналістів. Встановлено, що незмінними складовими їхньої доктрини були непорушність приватної власності, прийняття конституційного порядку, заперечення рівноправності для інородців. Російські націоналісти досягли максимального електорального успіху завдяки підтримці імперського уряду й місцевої адміністрації. Остання виключала зі списків потенційно нелояльних виборців, ділила виборчі курії на національні відділення там, де православні становили електоральну меншість, впливала на вибори через організацію процесу. Російські націоналісти мали стабільний електорат серед заможних і освічених прошарків Києва і намагалися розширити вплив на православних дрібних землевласників. Інтелектуали з ККРН виробили комплексну ідеологію, що відкидала окремішність української нації, але представляла малоросійськість як локальну й більш свідому частину великого руського народу.