Клочко Т. Ю. Цивільно-правовий режим лікарських засобів як об’єктів права інтелектуальної власності

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0417U001252

Здобувач

Спеціальність

  • 12.00.03 - Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

31-01-2017

Спеціалізована вчена рада

Д 64.051.28

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Анотація

Об’єкт дослідження: цивільно-правові відносини у сфері виникнення та здійснення прав інтелектуальної власності на об’єкти, що супроводжують процес виготовлення та обігу лікарських засобів. Мета: формування теоретичних положень для розвитку правового регулювання відносин у сфері обігу об’єктів права інтелектуальної власності, пов’язаних із лікарськими засобами, та майнових прав на них, формування на цій основі науково обґрунтованих висновків по удосконаленню правозастосовної практики. Методи: сукупність загальнонаукових та спеціально-юридичних методів дослідження: історичний, аналітико-синтетичний, порівняльно-правовий, метод моделювання та ін. Наукова новизна: доведено розмежування поняття лікарських засобів, що є результатом творчої діяльності та являють собою об’єкти цивільних прав, а також поняття речовин у їх складі, процесу (способу), пов’язаного з виготовленням або застосуванням лікарського засобу, або нового застосування відомого лікарського засобу чи процесу, які є результатами творчої діяльності і можуть отримати правову охорону у якості об’єктів права інтелектуальної власності. Обґрунтовано підходи до захисту назв лікарських засобів, зокрема як знаків для торговельних марок. Вироблено підходи до удосконалення правового регулювання деяких об’єктів винаходів та корисних моделей, які використовуються у виробництві лікарських засобів, а також положення щодо використання винаходів та корисних моделей без згоди власника патенту для виробництва лікарських засобів. Сформульовано положення щодо систематизації ознак правового режиму захисту реєстраційної інформації на лікарські засоби, а також підходи до систематизації строків захисту такої інформації. Практичне значення: результати дисертаційного дослідження можуть бути основою для подальшого розвитку наукової думки щодо цивільно-правової охорони об’єктів права інтелектуальної власності, що супроводжують процес створення та обігу лікарських засобів, а також при підготовці законопроектів щодо правової охорони лікарських засобів. Сфера використання: матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні студентам вищих навчальних закладів дисциплін «Цивільне право», «Право інтелектуальної власності», «Медичне право» тощо.

Файли

Схожі дисертації